25 червня Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) опублікував рішення за заявами 20958/14 та 38334/18 України проти росії щодо Криму, і його вже назвали “безперечно переможним та історичним”.
Абсолютна більшість вимог України ЄСПЛ задовольнила та визнала наявність не просто порушень прав людини, а саме системної практики агресора щодо таких порушень, що послідовно тривала з лютого 2014 року щонайменше до вересня 2022 року, коли Євросуд припинив свою юрисдикцію щодо росії.
Серед іншого ЄСПЛ встановив за поданими у 2014-2015 роках заявами, що росія порушувала в Криму право на життя в рамках “адміністративної практики” насильницьких зникнень та відсутності їх ефективного розслідування. ЄСПЛ констатував практику росії з жорстокого поводження з українськими військовослужбовцями, етнічними українцями та кримськими татарами, а також з журналістами.
ЄСПЛ також встановив порушення права на свободу у зв’язку з “адміністративною практикою” негласного тримання під вартою без зв’язку із зовнішнім світом українських військовослужбовців, етнічних українців та кримських татар, а також журналістів, та констатував порушення права на конфіденційність через “адміністративну практику” рейдів та обшуків у приватних приміщеннях.
Євросуд констатував порушення свободи совісті у зв’язку з адміністративною практикою переслідування та залякування релігійних лідерів, які “не сповідують російську православну віру”, і що мало місце порушення свободи слова у зв’язку з адміністративною практикою придушення “неросійських медіа”, включаючи закриття українських та кримськотатарських телеканалів.
ЄСПЛ також констатував, що мало місце порушення права на власність через “адміністративну практику” експропріації без компенсації власності цивільних осіб та приватних підприємств; і що мало місце порушення права на освіту через “адміністративну практику” придушення української мови у школах та переслідування україномовних дітей у школі.
Суд визначив, що так звані “суди” окупантів у Криму не можна вважати “встановленими законом” у значенні Конвенції, тобто підкреслив їх завжди нікчемність і констатував, що агресор порушив право на конфіденційність через “адміністративну практику” відсутності в окупованому Криму ефективної системи відмови від “російського громадянства”.
Як підкреслив з цього приводу професор Борис Бабін, “також, і це вкрай важливо, ЄСПЛ ухвалив, що агресор порушив заборону дискримінації з приводу цілої групи прав людини через адміністративну практику нападів на кримських татар, тим самим суттєво підкоригувавши досить резонансне саме у кримськотатарському вимірі січневе рішення Міжнародного суду ООН”.
