Днями підконтрольні агресору кримські медіа оприлюднили інтерв’ю так званого голови комітету Торгово-промислової палати Криму з розвитку агропромислового комплексу Романа Бульєнова. Йшлося про нібито нову “харчову кризу” агресора, що наздогнала: тепер, після торішніх “чудес на віражах” з яйцями і курятиною, окупанти вирішили поговорити про яблука.
У цьому відношенні сама особистість запропонованого публіці “яблучного короля” Бульєнова досить характерна: цей окупант – це юрист родом з Вологди, який 2013 року переїхав до Мурманську. У 2017 році він “зареєстрував” у кримському селі Золоте Поле (Джайлав Сарай) два “агрохолдинги”, “Дари Золотого Поля” та “Новий Крим”, разом із мурманчанами Наталією Бірюковою, Олексієм та Миколою Гусєвими, які раніше проводили в Арктиці афери і риботоргівлею, а тепер “обгрунтованими” у Феодосії.
Дані “нащадкові садівники Заполяр’я” тепер анонсують різке подорожчання яблук, розмірковуючи про “загибель врожаю в Криму після травневих заморозків”, і про те, що сезон “почався з критичними факторами”. При цьому Бульєнов заявив про погрози “зростання імпорту”, який “підрубує всю нашу економіку”, одночасно зажадавши зробити “яблуко підакцизним товаром”, “щоб на імпортне яблуко був акциз, а для нас він фактично становив два рублі”, і тоді, нібито, “ми значно конкурентоспроможнішими станемо”.
Як така боротьба “з імпортною продукцією в мережах” у вигляді “акцизу” може “запобігти” подорожчанню яблук – питання явно за межею логіки. Втім, для “яблучного магната” і цього мало, тому Бульєнов просить “відшкодування частини втраченого врожаю” в “40 рублів за кілограм”, тобто – навіть дорожче за оптову ціну реального збору.
Також, на тлі цих очевидних “комерційних інтересів”, Бульєнов заразом промовляється, що ті “мільярдів п’ять-шість за останні роки”, що нібито були “вкладені в Криму безпосередньо в садівництво”, насправді розчинилися в кишенях “чиновників” дуже далеко від яблучних садів, саркастично додавши, що “якщо на якомусь етапі складаються обставини, що не залежать від сторін, до цього необхідно поставитися з розумінням”.
Також Бульєнов визнає, що доступний зараз “кредит за ставкою 19%”, а не “3-5% річних, як було раніше”, знищує підконтрольну агресору економіку, заявивши, що “з такою ставкою розвиватися ніяке підприємство, тим більше в сільгоспнапрямку, не може”. Також “яблучний магнат” прогнозовано скаржиться на “логістичні проблеми”, коли “підвищується вартість продукції кінцевого споживача, якщо ми веземо продукцію на материк”, вимагаючи “компенсувати частину витрат”.
При цьому Бульєнов заявляє, що “держава і сьогодні відшкодовує частину транспортних витрат, але лише у разі експорту продукції”; втім, з “якихось причин”, кримські яблука в третіх країнах нікому не потрібні, а тому злочинному колонізатору залишається журитися про “особливості регіону”, наживатися на якому він прибув вісім років тому.
