У середині лютого підконтрольний окупантам “офіціоз” поширив заяву злочинного “першого заступника міністра сільського господарства” окупантів Аліме Зарединової про нібито “розвиток садівництва” на окупованому півострові, у тому числі про те, що нібито за десять років окупації площа кримських садів “збільшилася практично вдвічі”, оскільки нібито “у 2014 році вона становила трохи більше 7 тисяч гектарів”. Втім, дані “передвиборчі” байки кримськотатарської колаборантки про “квітучі кримські сади” під “сонцем” кремлівської диктатури досить прогнозовано спростовуються даними з відкритих джерел, а також і застереженнями самого “заступника міністра”.
По-перше, зазначимо, що загальна площа садів у Криму значно більша, ніж площа садів, що саме плодоносять, і коли Заредінова говорить про “понад 15 тисяч гектарів” нинішніх садів, то вона робить малопомітне нефахівцям застереження про те, що “сюди входять молоді сади, які ще не дають урожай”. Тому навіть дивно, що порівнюючи саме плодоносні сади станом на 2014 рік, тоді як загальна площа “під садівництво” в Криму і тоді була позначена в приблизно 40 тисяч гектарів, включаючи розплідники, молоді сади і так далі, Заредінова заявила про “зростання” садівництва “всього лише” вдвічі; з таким підходом можна було б брехати і про “потрійне зростання”.
І, по-друге, за опублікованими у 2015 році оцінками самих кримських колаборантів з “Нікітського ботанічного саду”, площа “врахованих” окупантами саме плодоносних садів, станом на початок окупації в 2014 році коливалася від 10 до 12 тисяч гектарів, та аж ніяк не “7 тисяч” за версією Зарединової, яка, за іронією долі, колись розпочала кар’єру саме у філії того самого ботсаду, а тому насправді непогано знає і справжню статистику.
Більш того, нагадаємо, що досить значна частина кримських садів, особливо щодо теплолюбних культур, на початок окупації рахувалася не на аграрних підприємствах, за якими у окупантів дані були “на руках” практично відразу, а на “садових товариствах”, які окупанти досі не змогли повністю провести за своїми незаконними “реєстрами”, а тому довгий час не брали до “статистичного розрахунку” взагалі. Які ще казки про “надої і удої” повідає Заредінова надалі, залишається лише здогадуватися.
