Пропаганда окупантів обговорює проведену Кремлем “кадрову ротацію”, за якої злочинний “прокурор Севастополя” Максим Жук “переводиться” прокурором Тверської області, а до окупованого міста на “вакансію” надсилають Андрія Шевцова, який з 2022 року в ролі Амурського басейну “обілечувал” по лінії рибальства, лісосплаву і золотовидобування п’ять далекосхідних регіонів росії.
Для Жука нинішнє “підвищення” та заодно евакуація стали “пряником” за демонстрацію “боротьби з екстремізмом” та вміння “не відсвічувати”; при цьому наприкінці 2022 року сам “прокурор” визнавав, що в місті “значно підвищився рівень злочинності”, і так звана “розкриваність злочинів”, навіть згідно з “статистикою” загарбників, “знизилася”, далі ситуація також “краще не стала”. Тому під час обговорення “заслуг” Жука оккупантам залишилося розповідати про “ліквідацію незаконних звалищ” та нібито “поліпшення ситуації із забезпеченням дітей-сиріт житлом, а багатодітних сімей — земельними ділянками”. При цьому і дані “земельно-квартирно-сміттєві” нібито “успіхи міського прокурора”, крім своєї “непрофільності”, мають чіткі ознаки фейку, і враховуючи звалища, що розрослися, і афери з землями для “багатодітних”, про що ми також раніше писали.
“Пришестя з амурських хвиль” Андрія Шевцова пропаганда окупантів намагається пов’язати з “новим генпланом” та “приморською екологією”, що досить далеко від реальності.
Клан Шевцових походить із Самари, де батько нинішнього “принца ікри та самородків”, Юрій Шевцов, колись був заступником прокурора області, потім він пішов працювати до групи “Новатек”, і від неї був “делегований у політику”, спочатку депутатом, потім віце-спікером Самарської губернської думи, природно, від “Єдиної росії”.
Злі язики називали Шевцова-тата “лівою рукою” бенецифіара “Новатек”, путінського олігарха Леоніда Міхельсона; проте дружина Юрія і мати Андрія Шевцова, Людмила дійсно є президентом благодійного фонду “Вікторія”, засновником якого вважається Міхельсон. Тому не дивно, що Шевцов-молодший просувався в органах прокуратури з 1997 року, спочатку в Безенчукському районі Самарської області, дослужившись 2011 року до прокурора міста Самари, а 2017 року до заступника прокурора Самарської області.
Втім, як кажуть злі язики, всі зусилля Шевцова-папи, у тому числі і з “прямим підходом” до Юрія Чайки щодо призначення сина обласним прокурором не дали результату, оскільки за московською традицією “керівниками прокуратури регіону ставали виключно варяги”. Також Шевцов-молодший примудрився “макнутись” у “політичну справу” піарника Дениса Подсеваткіна, з клану колишнього самарського губернатора Миколи Меркушкіна, що зробило його домашню кар’єру “турбулетною”.
Тому для “подальшого зростання” Андрія Шевцова відправили на “велике коло”, спочатку заступником прокурора в Амурську область, а вже потім і “головним по річці”. Нинішнє злочинне “призначення” до Севастополя пояснюється переважно прагненням Шевцових “отримати обласного прокурора”, а окуповане місто розглядається як “остання сходинка до п’єдесталу”. Відповідно Шевцов явно планує “перевестися” назад до росії достроково, хоча, звичайно, його досвід взаємовигідної роботи з рибною мафією для нинішньої “посади” обросте “унікальними можливостями”.
