28 вересня низка підконтрольних агресору «медіа» стала повідомляти про раптову смерть Сергія Кондратевського, раніше широко відомого свого часу в Севастополі та Криму бізнесмена та політика; вказано про його загибель 26 вересня, коли він нібито готувався до операції. У перші роки незалежності України Кондратевський вважався одним із найбагатших людей півострова, 1994 року він намагався обратися до мерів Севастополя і надалі став депутатом Верховної ради Криму, а у квітні 1998 року він отримав мандат народного депутата України.
Далі Кондратевський переслідувався за нібито розкрадання державної власності та провів три роки у СІЗО, але до 2005 року справу «зам’яли»; і далі найцікавішою для нинішньої реальності роллю «бізнесмена та мецената» слід вважати директорство у «Благодійному фонді Сергія Куніцина», який до 2011 року нібито «витратив у Севастополі на благодійність 78 мільйонів гривень», включаючи «продуктові пайки 5 тисячам севастопольських пенсіонерів».
При цьому Кондратевський далі перемістився до окупованого Криму, де вів малопублічне життя і за словами окупаційної «преси» нібито «володів кар’єрами та садами»; його окремі «протеже» на кшталт Віктора Хмелевського відзначалися в окупаційній «севастопольській адміністрації» та підконтрольній їй структурах. Очевидно, що нині покійний колишній «перший кримський мільйонер» знав дуже багато про надто багатьох, у тому числі щодо справжніх бенефіціарів всіляких «кримських ласих шматків» і тепер на його відспівуванні у Свято-Микільському храмі на Північній стороні Севастополя особи «полегшено видихнуть».
