Як повідомив 6 червня Кримськотатарський ресурсний центр, серед жертв окупації Криму особливо необхідно виділяти категорію «політв’язні Криму, чиї права обмежені поза місцями несвободи», зокрема до цієї категорії можна віднести людей, які мають фактичні обмеження у вигляді «випробувального терміну», «умовного терміну», «адміністративного нагляду» чи «домашнього арешту».
Як вказує Центр, ці обмеження мають максимально ускладнити громадянське життя політв’язням після «відбуття терміну» незаконного «покарання». Правозахисники додають, що росія використовує абсолютно всі інструменти репресивної машини для показових покарань за прояви проукраїнської позиції в Криму.
Центр зазначає, що агресор застосовує цю форму репресій навіть до інвалідів, наприклад, вже не перший рік політв’язень Олександр Сизиков перебуває під «домашнім арештом», хоча є інвалідом першої групи. Також до двох місяців «домашнього арешту» було «засуджено» колишнього викладача Білогірського технікуму Андрія Білозерова, який під час «домашнього арешту» двічі через голод втрачав свідомість, бо йому було заборонено не лише працювати, а й виходити за продуктами.
Центр зазначає, що наразі налічується не менше 288 громадян України, які переслідуються за політичними мотивами у «кримінальних справах» за період окупації Криму, 36 з яких мають обмеження або «випробувальний термін», 19 із них представники корінного кримськотатарського народу. Доповнимо, що подібна форма репресій здійснювалася окупантами щодо групи українських рибалок з Очакова, викрадених на акваторії Чорного моря у 2018 році з метою терористичного шантажу України у справі «Норд».
Наразі дані «справи рибалок» перебувають на розгляді в Комітеті ООН з прав людини, в Європейському суді з прав людини, а також в українському Верховному Суді щодо визнання жертвами Кремля, нещодавно наша Асоціація нагадала про цей прояв російської морської агресії міжнародним структурам, включаючи IMO, ILO та FAO.
