20 травня пропаганда агресора поширила заяву про нібито «історичну подію спільної пам’яті», коли Володимир Леонтьєв, заявлений у злочинній ролі «глави адміністрації» Нової Каховки, передав «історичні артефакти» у вигляді підшивок газет «Червона зірка» та «Правда» 40-х років минулого століття підконтрольному агресору сімферопольському «Центральною музею Тавриди».
Втім, тамтешній колаборант Андрій Мальгін, розпинаючись із подяками за «цінні друковані видання», які Леонтьєв нібито «раніше зміг викупити», але, очевидно, просто привласнив у процесі мародерства захопленої Нової Каховки, так і не спромігся пояснити, в чому власне, цінність цих газет, які є у агресора в кожному чи не районному архіві.
Втім, можливо, що ці газети Мальгін планує загортати під час злочинної «евакуації» найбільш цінні артефакти в рамках мародерства кримських музеїв, яке ми описували раніше.
Втім, у Леонтьєва, колишнього політпрацівника радянської армії, що прокрався, з бази в «Байконурі», до преси завжди були «особливі» стосунки. Зокрема, саме публікації в медіа сприяли звільненню Леонтьєва з корпорації «Чумак» неоднозначного шведського бізнесмена Карла Стурена після багатомільйонних афер з «лівими» цехами в Донецьку, які виготовляли контрафакт.
Далі преса висвітлювала і його нерухомість у Туреччині та на київському Печерську, та афери вже на керівних посадах Новокахівського заводу будматеріалів №1.
Тому не дивно, що коли в березні 2022 року даний старий агент і «російського світу» та російських спецслужб потрапив на злочинну «посаду», одним із перших скоєних ним злочинів стало викрадення та побиття за проукраїнську позицію журналіста газети «Новий день» Олега Батуріна, що зараз розслідується українськими правоохоронцями.
