Як повідомив 23 березня Кримськотатарський ресурсний центр за весь період існування відзнаки та звання Герой України їх було присвоєно понад 700 особам, серед яких 9 кримчан.
При цьому з початком російської агресії та окупації Криму деякі носії цього, без перебільшення, найважливішого звання, на превеликий жаль, показали себе зовсім не з геройської сторони.
Так, Борис Дейч, який отримав звання у 2013 році, злочинно підтримав окупацію Криму та взяв участь у злочинному «референдумі» 16 березня 2014 року. Февзі Якубов, який отримав звання у 2004 році, у 2015 році злочинно закликав кримськотатарську молодь не брати участь в організаціях та заходах, спрямованих проти російської окупації Криму. Микола Багров, який отримав звання у 2007 році, злочинно привітав окупацію Криму.
Ці носії звання вже відійшли в інший світ, але серед кримчан ще залишилися, які й сьогодні мають цю найвищу державну нагороду України і при цьому допомагають окупантам руйнувати Україну та знищувати українців. Зокрема, йдеться про Олександра Баталіна, який отримав звання у серпні 2012 року. З 12 червня 2014 року він став членом незаконної «громадської палати» окупантів та «членом» «єдиної росії», а зараз завод «Фіолент», яким він протиправно «керує», забезпечує випуск продукції для військової промисловості агресора.
Кримськотатарський ресурсний центр закликав позбавити всіх колаборантів цього звання. Тим більше, вказують правозахисники, що ми вже маємо прецедент позбавлення звання «Герой України» в рамках застосування санкцій. До речі, єдиним, кого таким чином було позбавлено звання «Герой України», також став кримський колабораціоніст від «Массандри» Микола Бойко: указом Президента України № 265/2021 у 2021 році до нього були застосовані персональні санкції у вигляді позбавлення державних нагород.
Тому правозахисники публічно закликали РНБО України звернути увагу на злочинну діяльність згаданого Баталіна та застосувати до нього персональні санкції у вигляді позбавлення державних нагород.
Зазначимо, що сьогодні в Україні практично ефективним механізмом позбавлення державних нагород, почесних звань тощо можуть бути саме санкційні механізми: практика позбавлення в порядку кримінального провадження або «звичайним» указом Президента залишається неоднозначною, механізм позбавлення звань посмертно потребує розробки.