Як уже писала Асоціація, кримські колаборанти вирішили «розтягнути» перспективу злочинного «виділення земельних ділянок», раніше обіцяних Кремлем в окупованому Криму для злочинних «ветеранів» російської агресії, заявивши про фейкове «прийняття республіканського закону». При цьому «технічні аспекти» незаконного «виділення» та фейкової «черги на ділянку» спускалися в даному «акті» на фіктивні «місцеві адміністрації» за «місцем мешкання трупу», а злочинний «республіканський уряд» просто «вмивав руки».
Втім, навіть у цій пропагандистській «процедурі» колаборанти «уточнили», що «земельні ділянки» вони начебто «будуть винні» лише «гарматному м’ясу» агресора, «зареєстрованому» на окупованому півострові до 24 лютого 2022 року, але при цьому – без будь-яких градацій «кримських військовослужбовців», а за фактом їхньої злочинної участі в агресії.
Те, що цей фейковий «сімферопольський закон» його автори все одно намагалися писати за якоюсь своєю, хоч і злочинною логікою, очевидно «вивело з себе» Кремль. Негайно після фейкового «прийняття кримського закону» про дані «землевідведення» путін підписав злочинне «розпорядження № 412-рп» з того ж питання, в якому позначив «зовсім інший підхід».
Дане злочинне «розпорядження» вимагає виділяти для «ветеранів» землі саме в окупованих Криму, Севастополі, а також у Московській області, при цьому ознакою фейкового «права на землю» позначено не попереднє місце проживання трупа або інваліда російської агресії, а лише його якісь злочинні «бойові заслуги». Цей суто «імперський» підхід, у дусі міфічного «надання земель римським легіонерам» для формування «лояльного населення для колоній» а також і для своєї столиці, спантеличив навіть ультра-шовіністів агресора з мінімальною схильністю до арифметики.
По-перше, очевидно, що через м’ясорубку російської агресії пройшло вже кілька сотень тисяч вояків Кремля, і для їх усіх жодних незаконних «кримських земельних ділянок» вже не дістанеться.
По-друге, абсолютно незрозуміло, навіщо в принципі умовному російському інваліду чи родині трупа якась земельна ділянка саме в окупованому Криму, особливо у випадках, коли у нього (у них) або немає коштів для такої злочинної колонізації, або немає бажання переїжджати «в нікуди» зі свого російського регіону проживання зі стерпним кліматом і поки що терпимою економікою.
Ну і по-третє, більшість земель у Криму – це не приморські ландшафти, а досить складні в обороті сільгоспугіддя, звідки «російські колонізатори» двічі масово дезертували лише у ХХ столітті.
Таким чином, ці злочинні обіцянки Кремля своїм «легіонерам» насправді виявилися голою пропагандою в стилі «імперської параної», ще більш віддаленої від реальності, ніж фейки його сімферопольських маріонеток.