13 грудня низка представників МЗС агресора почала звинувачувати Раду Європи у начебто «мегафонній дипломатії» після того, як Генсек організації Пейчинович-Бурич днями спрямувала листа до лаврова із вимогою в тому, щоб росія виконувала винесені проти рф рішення Європейського суду з прав людини. Нагадаємо, що на розгляді цього органу знаходяться сотні індивідуальних та низка міждержавних справ, які стосуються порушень прав людини в окупованому Криму. З березня до липня 2022 року виключений з Ради Європи агресор припинив будь-яку співпрацю з Європейьким судом.
Як вказує експерт Борис Бабін насправді ж агресор мав обов’язок не припиняти комунікацію із Євросудом за усіма порушеннями, вчинення яких рф було раніше за 16 вересня, а також не міг припиняти комунікацію з Радою щодо виконання всіх рішень щодо Суду, як винесених до 2022 року, так й майбутніх, порушення в яких трапилися до 16 вересня цього року. Втім очевидно, додає експерт, що агресор припинив комунікацію із міжнародною організацією узагалі, зокрема й за «старими» рішеннями Євросуду, явно сподіваючись заплутати і Раду, і Суд та паралізувати розгляд справ «неявкою».
Водночас, оцінюючи схвалену Комітетом міністрів Ради Європи 9 грудня окрему Стратегію з нагляду виконання справ Євросуду проти росії, через яку Генсек організації й почав публічно надсилати листи до Москви, професор Бабін додає, що агресор як не-член Ради відносно скоро може відновити формальну взаємодію з нею та з Євросудом, адже «його попередній «хитрий план» паралізувати їх роботу протиправним «юридичним дезертирством» російських агентів та дипломатів не спрацював». Така участь агресора матиме метою затягування розгляду справ, зокрема кримських та міститиме спроби відповідного «окозамилювання», але загалом на зміст фінальних вердиктів Страсбургу не вплине.
