13 ноября пропаганда российских захватчиков заявила о том, то улицы оккупированного Севастополя вместе с карателями оккупантов стали «патрулировать добровольцы из народной дружины» «Рубеж».
В частности подконтрольный агрессору ресурс «Севинформбюро» сделал целое «выездное интервью», в котором «командир дружинников» Кирилл Комиссар рассказывал что якобы «патрули выходят на дежурство по четвергам и субботам», но потом «будут расширяться».
Примечательно, что среди «отработанных сюжетов» стало участие «дружинников» в преступном «принятии объяснений и задержании за экстремизм» карателями оккупантов севастопольца, заявившего на улице, что его родина – Украина.
В то же время сам Комиссар признал «журналистам», что «о каких-то конкретных полномочиях» фейковых «дружинников» «говорить сложно». Стоит отметить что ранее это «никогда не останавливало» возникший под эгидой российских спецслужб «Рубеж».
Так, в 2020 году Комиссар и его соучастник Александр Столяров получили от украинских правоохранителей заочное подозрение в связи с активным соучастием незаконного вооруженного формирования «Рубеж» в захвате российскими спецподразделениями штаба ВМС Украины в Севастополе и украинского корвета «Хмельницкий» в марте 2014 года.
При этом Комиссар в роли бессменного «руководителя дружинников» мелькал в пропаганде оккупантов и в 2016, и в 2019, и в 2020 году. Помимо этой структуры пропаганда оккупантов периодически упоминает коллаборанта Сергея Пархимовича, с 2015 года заявленного оккупантами в роли «командира» незаконной «Добровольной народной дружины Севастополя».
Данное формирование, со слов Пархомовича, также незаконно содействует оккупантам в «проверке состояния подвалов и паспортного режима», что в нынешних условиях прифронтового Севастополя также не совсем связано с «борьбой с преступностью».
Примечательно, что пропаганда оккупантов не смогла описать за восемь лет ни одного факта, при котором «подчиненные» Пархомовича либо Комиссара смогли действительно «задержать» или выявить вора, насильника, либо хотя бы «закладочника» наркотиков, заполонивших за последние годы Севастополь. Нынешнее «оживленное внимание» подконтрольных оккупантам «медиа» к незаконным формированиям «дружинников» никак к «охране общественного порядка» не относится и имеет два объяснения.
Во-первых оккупанты стремятся продемонстрировать севастопольцам реакцию на всевозможные «негативные события», происходящие на военных объектах оккупантов с лета 2022 года. И если «устранить угрозы», наладить работу бомбоубежищ или хотя бы системы оповещения о воздушной угрозе «администрация» оккупантов не в состоянии, то ей остается «выводить дружинников», причем не столько на улицы, сколько в телекамеры пропаганды.
Ну и во-вторых именно с «организациями» Пархомовича и Комиссара преступной «администрации» удалось «полюбовно договориться» о списании «бюджетных средств» на патрулирование, из расчета «115 рублей в час на человека», путем «заключения договоров». С одной стороны сумма кажется небольшой, но лишь если ее действительно кому-то платить.
А вот если смоделировать сотни виртуальных «дружинников», «ни за что не отвечающих», но при этом постоянно уходящих в «долгий ночной патруль», то за месяц и кураторам Пархомовича и Комиссара из спецслужб агрессора, и профильному «директору департамента» оккупантов придёт неплохой «бонус».
Одновременно отметим, что несмотря на массу «мертвых душ» настоящие севастопольцы участвовать в деятельности незаконных «народных дружин» не хотят.
Севастопольські «дружинники»: злочинна мілітаризація, боротьба з інакодумством та відмивання грошей
13 листопада пропаганда російських загарбників заявила про те, що вулиці окупованого Севастополя разом із карателями окупантів стали «патрулювати добровольці з народної дружини» «Рубіж».
Зокрема підконтрольний агресору ресурс «Севінформбюро» зробив ціле «виїзне інтерв’ю», в якому «командир дружинників» Кирило Комісар розповідав, що нібито «патрулі виходять на чергування по четвергах і суботах», але потім «розширюватимуться». Примітно, що серед «відпрацьованих сюжетів» стала участь «дружинників» у злочинному «прийнятті пояснень та затриманні за екстремізм» карниками окупантів севастопольця, який на вулиці заявив, що його батьківщина – Україна.
Водночас сам Комісар визнав «журналістам», що «про якісь конкретні повноваження» фейкових «дружинників» «говорити складно». Варто зазначити, що раніше це «ніколи не зупиняло» «Рубіж», який виник під егідою російських спецслужб.
Так, у 2020 році Комісар та його співучасник Олександр Столяров отримали від українських правоохоронців заочну підозру у зв’язку з активною співучастю незаконного збройного формування «Рубіж» у захопленні російськими спецпідрозділами штабу ВМС України у Севастополі та українського корвету «Хмельницький» у березні 2014 року.
При цьому Комісар у ролі беззмінного «керівника дружинників» з’являвся у пропаганді окупантів і в 2016, і в 2019, і в 2020 році. Крім цієї структури, пропаганда окупантів періодично згадує колаборанта Сергія Пархимовича, з 2015 року заявленого окупантами в ролі «командира» незаконної «Добровільної народної дружини Севастополя».
Це формування, за словами Пархомовича, також незаконно сприяє окупантам у «перевірці стану підвалів та паспортного режиму», що за нинішніх умов прифронтового Севастополя також не зовсім пов’язане з «боротьбою зі злочинністю».
Примітно, що пропаганда окупантів не змогла описати за вісім років жодного факту, за якого «підлеглі» Пархомовича чи Комісара змогли справді «затримати» або виявити злодія, ґвалтівника, або хоча б «заручника» наркотиків, що заполонили за останні роки Севастополь. Нинішня «жвава увага» підконтрольних окупантам «медіа» до незаконних формувань «дружинників» ніяк до «охорони громадського порядку» не стосується та має два пояснення.
По-перше, окупанти прагнуть продемонструвати севастопольцям реакцію на всілякі «негативні події», що відбуваються на військових об’єктах окупантів з літа 2022 року. Та якщо «усунути загрози», налагодити роботу бомбосховищ чи хоча б системи сповіщення про повітряну загрозу «адміністрація» окупантів не в змозі, то їй залишається «виводити дружинників», причому не так на вулиці, як у телекамери пропаганди.
Ну і по-друге, саме з «організаціями» Пархомовича та Комісара злочинній «адміністрації» вдалося «полюбовно домовитися» про списання «бюджетних коштів» на патрулювання, з розрахунку «115 рублів на годину на людину», шляхом «укладання договорів». З одного боку сума здається невеликою, але лише якщо її справді комусь платити.
А от якщо змоделювати сотні віртуальних «дружинників», які «ні за що не відповідають», але при цьому постійно йдуть у «довгий нічний патруль», то за місяць і кураторам Пархомовича та Комісара зі спецслужб агресора, і профільному «директору департаменту» окупантів прийде непоганий «бонус».
Водночас зазначимо, що незважаючи на масу «мертвих душ», справжні севастопольці брати участь у діяльності незаконних «народних дружин» не хочуть.
