У середині жовтня після плідного спілкування експертів на конференції GLOBSEC наша Асоціація взяла інтерв’ю у Світлани Тихановської, голови Координаційної ради Білорусі та ключового лідера білоруського демократичного руху.
Пані Тихановська розповіла нашому прес-аташе Руслану Деремедведю про деякі аспекти та наслідки кроків режиму Лукашенка у кримському вимірі.
Руслан Деремедведь (Р.Д.) Російська пропаганда періодично обіцяє візит Лукашенка до окупованого Криму, який досі не відбувся.
Водночас адміністрація Лукашенка володіє та керує з 2014 року до цього часу санаторієм «Білорусь» неподалік від Ялти.
Також регіональні адміністрації та ради в Білорусі «підписують угоди» з контрольованою росією «кримською владою», особливо після 2022 року.
Як ви можете прокоментувати цю ситуацію і на які подальші кроки від режиму Лукашенка щодо окупованих росією територій України ми можемо очікувати в наступні періоди?
Світлана Тихановська (С.Т.) Управління режимом Лукашенка білоруським санаторієм у Криму та підписання «угод» із контрольованою там росією «владою» показують, що він підтримує імперські амбіції Путіна. Диктатор став співучасником агресії у війні Росії та співучасником злочинів, скоєних проти українців. Його подальшими кроками, ймовірно, стане більш глибока інтеграція з планами Росії, включаючи економічну діяльність у Криму, але він може продовжувати уникати прямих символічних дій, таких як візит, оскільки це може спричинити ще жорсткіші санкції з боку Заходу. Ми не можемо мати жодних ілюзій щодо цього режиму; йому не можна довіряти, і він слугує лише своїм власним інтересам.
Р.Д. Статистика, яку контролює росія, вказує на те, що Білорусь є основним економічним партнером Криму, незважаючи на санкції.
Російська пропаганда заявляє про можливе використання кримських морських портів білоруськими товарами, а Олександр Мошенський, білоруський бізнесмен, лояльний Лукашенко, наразі є ключовим гравцем у міжнародній рибальській мафії, пов’язаній із Кримом.
Водночас громадянка Білорусі Олена Довгань як Спецдоповідач ООН з негативного впливу санкцій на права людини відвідує Пекін і організовує зустрічі з представниками режимів Венесуели та Куби, обговорюючи під егідою ООН нібито «негативну роль санкцій».
Як ви можете прокоментувати цю ситуацію і яких термінових кроків можна зробити для посилення санкційної політики та підвищення її ефективності, як європейські країни мають реагувати на так звану «економічну співпрацю» між Мінськом та Сімферополем?
С.Т. Режим Лукашенка перетворив Білорусь на ключового «партнера» для Криму під контролем росії, навіть незважаючи на те, що міжнародне співтовариство запроваджує санкції. Економічна співпраця режиму з Кримом, включаючи передбачуване використання кримських портів та участь Мошенського у рибальстві, показує, наскільки глибоко Білорусь заплуталася у незаконній окупації росії.
Діяльність Олени Довгань як Спецдоповідача ООН, яка відвідує такі режими, як Венесуела та Куба, щоб критикувати санкції, також є частиною цієї пропаганди. Щоб зробити санкції більш ефективними, Євросоюз та міжнародне співтовариство мають закрити всі лазівки та чинити послідовний тиск на підприємства та осіб, які сприяють цій незаконній торгівлі. Поки Білорусь виступає як посібник Росії в регіоні, санкції мають бути спрямовані як на Мінськ, так і на економічну діяльність Москви.
Р.Д. Якщо ми уявімо, що нинішній політичний режим у Мінську впаде у 2024-2025 роках, які наслідки це може створити для територій, де росія намагається відновити свою власну імперію, включаючи окуповані росією території України? І навпаки, якщо режим Путіна впаде у 2024-2025 роках через внутрішні обставини, які наслідки це створить для Білорусі, чи спростить це її демократизацію?
С.Т. Коли режим Лукашенка впаде, це надихне інші регіони, де Росія намагається встановити контроль, включаючи окуповані території України. Це буде сигналом того, що російський імперіалізм є нежиттєздатним. Демократична Білорусь зміцнить позиції України, оскільки ми поділяємо спільну боротьбу проти російської агресії. Якщо Путін впаде, це може спростити шлях Білорусі до демократії. Його підтримка — рятувальне коло режиму Лукашенка, і без неї диктатура в Білорусі швидко звалиться. У будь-якому випадку, зміни в Білорусі чи Росії створять нову геополітичну реальність у регіоні, з можливостями для перемоги демократичних сил.
