Завтра, 28 серпня, окупанти “достроково” розпочинають шоу “виборів депутатів законодавчих зборів” окупованого Севастополя, які завершать 5 вересня.
В окупованому Криму подібне шоу, з “виборами депутатів державної ради, а також депутатів муніципальних утворень”, вирішили попередньо, з нагоди “прифронтового дозволу” від російського центрвиборчкому не починати, а тому воно пройде “всього за три дні”, з 6 по 8 вересня 2024 року.
Нагадаємо, що Кремль поставив для кримських колаборантів планку в “50% явки і 75% голосів за Єдину росію”, а старт цієї фальсифікації відкладений був не тому, що у “республіканської влади” все так “під контролем”, а через те, що до останнього моменту не припиняються торги за “місце під сонцем”, а точніше – серед “кандидатів у кандидати від одномандатних округів” від “Єдиної росії”.
Раніше ми писали, що незважаючи на путінську публічну обіцянку кримському гауляйтеру Сергію Аксьонову у “перепризначенні главою Криму”, формувати “партійні списки” майбутніх “депутатів” доручили його “найлютішому другу” Володимиру Костянтинову.
Оскільки вже надруковані “бюлетені”, з “інсайдами” від “кримських медіа”, можна оцінити як мінімум “список кандидатів у держраду” від Константинова, який швидше за все “увійде у владу” цілком, на всі 50 місць.
Ще 25 “гарантованих мандатів” “єдина росія” намалює собі в “одномандатних округах”, але оскільки в кількох з них є одночасно ряд охочих стати “безальтернативним кандидатом”, цю частину майбутньої “влади” буде висвітлено трохи згодом.
В оприлюдненому “інсайдерському” “остаточному списку” 66 осіб, з них реально будуть “депутатами”, з урахуванням “запрошених гостей” у вигляді Аксьонова, Константинова та майбутнього “сенатора” Сергія Карякіна, приблизно 50.
Відповідно в цій “прохідній” частині “списку” рівно 20 нинішніх “депутатів нинішнього скликання”, що явно нагадує виконання поставленої “квоти” на “оновлення рядів”.
Втім, цю “партійну чистку” провели досить “односторонньо”, залишивши “в строю” зі “старої гвардії” в основному осіб, лояльних особисто Костянтинову, яких він раніше провів у “глави комітетів держради” (“комітетники”).
Серед повністю лояльних кримському гауляйтеру осіб серед “депутатів” буде хіба що його батько Валерій Аксьонов та своячка Євгенія Добриня.
Також з колишніх “окружників” у список заведені “комітетники” Сергій Додонов та Валерій Коваленко, а також Ірина Рулла, а з “списочників” – нинішні “комітетники”, Ольга Виноградова, Петро Зайцев, Оксана Сергієнко, Олександр Шувалов.
Також “реінкарнуються в держраді” й “партійні спонсори”, за якими стоять дрібні або середні “бізнес-клани”: Сергій Бородкін, Іван Луценко («Чорномор Плюс»), Євген Михайлов («Кримтур»), Ігор Поліщук («МПК «Скворцово»), Михайло Смолянов («Автодель»), Сергій Тарасов, Валерій Хасітошвілі та Микола Янакі.
Особливо в цьому списку “відсвічує” “слуга багатьох панів” Людмила Єрмакова як зіц-голова “Сонячної Таврики”, головного “оператора” “націоналізованого” курортного майна півострова.
Особливо відзначимо “переобрання” окупантами в “держраду” обох нинішніх “депутатів” з числа кримськотатарських колаборантів, Чингіза Якубова, фейкового “ректора” “Кримського інженерно-педагогічного університету” та нинішнього “заступника Костянтинова” Едіпа Гафарова.
Втім, окупанти явно “розширюють квоту” для “кримськотатарських депутатів”: як мінімум у “прохідній частині списку” відзначилися також Гульнара Муртазаєва, нині “директор школи № 44” та “депутат Сімферопольської міськради”, а також нинішній “глава держкомнацю” Айдер Тіппа, “член громадської палати” і “свідок від росії в Гаазі” Ібраїм Ширін, а також і “директор “Академії будівництва та архітектури” Ельмар Меннанов, а також і кримськотатарський бізнесмен з Євпаторії Артур Куртієв, з його мережею тамтешніх точок громадського харчування та “мікрокорпорацією “Рибальське місце”.
При цьому інших “депутатів за національною ознакою” з “держради” навпаки прибирають; наприклад, сумнозвісний “головний кримський німець” Юрій Гемпель помічений у “непрохідній частині списку”, а “старший по Болгарії” Іван Абажер взагалі до нього не потрапив.
Як кажуть злі язики, це стало наслідком серії нещодавніх провалів “народної дипломатії” у виконанні даних “балакучих голів”, від російських спецслужб.
Серед “новобранців” до “вірних константинівців” можна віднести раніше описаних нами Андрія Козирєва та Романа Шантаєва, а також Аріну Моренець, які потрапили до списків “по лінії партійного будівництва”, а також і Наталію Звензек та Микиту Сандалова, “підвищених” з підконтрольного Костянтинову “апарату держради”, а також Костянтина Шимановського та Діану Киргизову, топ-менеджерів “бізнес-імперії” злочинного “спікера”.
Також швидше за близьким до “спікера”, хоч і так явно, можна назвати пропагандистку “Телерадіокомпанії Крим” Олену Ємельянову, старого “співака російського світу” від “Кримського республіканського інституту післядипломної педагогічної освіти” Олександра Рудякова і навіть “засланого козачка” з “головного управління із забезпечення діяльності глави республіки Крим” Максима Пузіна.
Ну а таких “кандидаток” як Софія Батова, Оксана Гербалі та Олена Селянинова, судячи з пліток у сімферопольських “владних коридорах”, Костянтинов бере в “депутатський оборот” слідуючи старому принципу “колишніх не буває”.
Особняком у списку відзначені “білі слони” у вигляді “розжалованого із сенаторів” Сергія Цекова та “царя” від “Заводу Фіолент” Олександра Баталіна. А ось описаний нами кримський нацист Сергій Шувайников у “прохідну” частину списку не потрапив, попре присвячені їм “Путіну, Аксьонову та Костянтинову” опуси “Моя боротьба”.
Як саркастично відзначають із цього приводу в “держраді” Шувайников “переборщив зі списком своїх муз, і одне прізвище там було точно зайве”.
Серед осіб, які йдуть до держради через вагомий “партійний внесок” злі мови називають сімферопольську “королеву реклами” Олену Супрун, сімферопольського ж “сміттяра” Артем Зільберварга, судакського “аквамена” Кирила Чебишева, а також “фірмачів-багатостаночників” Олександра Файнгольда та Георгія Акопяна.
Особливо відзначимо “перебіжчика” в “константинівський список” з “ЛДПР”, раніше неодноразово описаного нами бенефіціара «Парку мініатюр» Віктора Жиленка, який вирішив, що “нехай і дорожче, зате не на вулиці”.
Інші “спискові кандидати” мали імітувати “героїв війни”, але з цим вийшло досить трагікомічно.
З власне “військових-фронтовиків” Костянтинов “розщедрився” на “пільгові місця” для росіянина, “комбата 126-ї бригади” Олександра Комбарова та Дмитра Поповніна з Судака, відправленого, втім, в “сіру зону списку”.
Інші “люди з медалями” у списку є кримськими “бойовими колаборантами” періоду 2014 року, на кшталт “козака” Вадима Іловченка, “беркутівця” Володимира Кузьменкова та “військового інваліда” Володимира Мерцалова.
Втім, останній “особливо цінний” для Константинова через його патологічну ворожість до Сергія Аксьонова, бо він “побив горщики” з гауляйтером як колишній “керівник комітету з протидії корупції”.
У цій братії ряжених “генералів” реально воював проти України хіба що контужений Віктор Аносов, та й то на таких “фронтових посадах”, як “начальник військової поліції” окупантів у Донецьку та “помічник депутата держдуми Бородая”.
Таким чином, ця “команда переможців” означає одне: основною постановкою у вар’єте з назвою “державна рада” поки буде мюзикл “Консоль”, а ось чи поставить нинішня трупа “Макбета” для “голови Криму”, покажуть найближчі місяці.
Борис Бабін
