У рамках постійної співпраці з органами та посадовими особами Об’єднаних Націй, наша Асоціація поінформувала Верховного комісара ООН з прав людини для його доповіді про сталу відповідь на ВІЛ стосовно прав людини осіб, які живуть з ВІЛ, виконуючи вимоги резолюції 56/20 Ради з прав людини.
У інформуванні АРК з цього питання, підготовленому доцентами Олексієм Плотніковим та Андрієм Чвалюком та іншими експертами, яке зараз опубліковане на офіційних веб-ресурсах ООН, описана ситуація з ВІЛ та СНІД на контрольованих росією територіях України, включаючи Крим.
У інформуванні АРК наголошується, що російська «політика» в Криму, починаючи з 2014 року, спричинила сильний негативний вплив на систему охорони здоров’я півострова, що призвело до відсутності достатньої кількості медичного персоналу в кримських лікарнях, використання неефективних медичних протоколів, ліків та вакцин.
У інформуванні АРК додається, що російська «влада» не прийняла «план соціально-економічного реагування та відновлення після ВІЛ» у Криму, а також не використовувала підхід, заснований на правах людини, у медичних питаннях, а також, як показують показники дотримання прав людини та гендерної рівності у цій сфері, політика контрольованої росією «влади» у Криму далека від відповідності Політичній декларації щодо ВІЛ/СНІДу, прийнятій резолюцією Генеральної Асамблеї 75/284 у 2021 році.
Щодо Програми профілактики ВІЛ в АР Крим № 1513-5/09, прийнятої у 2009 році та чинної до початку російської окупації, до окупації в Криму було зареєстровано 9267 ВІЛ-позитивних осіб; вживання ін’єкційних наркотиків було визначено як основний фактор поширення ВІЛ.
Пізніше де-факто «влада» заявила, що у жовтні 2021 року в Криму було 12,4 тисячі ВІЛ-позитивних осіб, і лише 8,7 тисячі з них нібито отримували антиретровірусну терапію, визнаючи, що кількість ВІЛ-позитивних пацієнтів у Криму зростає, оскільки частина пацієнтів «переселяється з росії до Криму».
У інформуванні АРК зазначалося, що відсутність скоординованих програм та деградація кримської медицини порушують вимоги статей 46 та 50 Політичної декларації щодо глобальних заходів охорони здоров’я та зміцнення систем охорони здоров’я, щодо постійного збільшення внутрішніх інвестицій у боротьбу з ВІЛ, а також щодо важливості державної політики, фінансів та нарощування потенціалу. Російська пропаганда в Криму порушує статтю 65 Декларації про обов’язок ліквідувати стигму та дискримінацію, пов’язані з ВІЛ. Міграція ВІЛ-позитивних до Криму в рамках незаконної колонізації росією порушує статті 58, 59, 60 та інші Декларації про обов’язок держав ефективно запобігати поширенню ВІЛ.
У інформуванні АРК додавалося, що протягом останніх років у кримських аптеках та медичних закладах практично не було тест-систем та препаратів проти ВІЛ. Водночас російська пропаганда заявляла, що нібито «відповідні продукти, вироблені» агресором, широко представлені, що не відповідало дійсності. Однак навіть російські тест-системи на ВІЛ, доступні в певних структурах, мають, як повідомляли місцеві лікарі, мінімальну точність і не дозволяють достовірно діагностувати ВІЛ.
Медики, контрольовані росією, заявили, що у регіоні «основним шляхом передачі цієї інфекції є статевий», нібито у «85,7% від загальної кількості випадків», що відрізняється від ситуації до 2014 року та є більш небезпечним.
У інформуванні АРК було підсумовано, що було б корисно, якби дослідження ООН приділяли більше уваги ситуації з ВІЛ/СНІДом у зонах міждержавних конфліктів та іноземної окупації, таких як сучасний Крим та райони материкової частини України, контрольовані росією, особливо щодо гендерних та расових аспектів, прав дітей, прав корінних народів, прав на життя, здоров’я та приватне життя, а також права на сталий розвиток.
