У рамках постійної співпраці з органами ООН наша Асоціація спрямувала до Експертного механізму ООН з прав корінних народів (ЕМПКН) повідомлення для Доповіді A/HRC/EMRIP/2023/3 про створення механізмів моніторингу на національному та регіональному рівні щодо реалізації Декларації ООН про права корінних народів .
У матеріалі АРК, підготовленому доктором Борисом Бабіним і зараз опублікованому ЕМПКН, ми нагадали про звернення до Генерального секретаря ООН щодо потреби посилити тиск на росію та використати всі доступні механізми для припинення незаконного «призову» та «мобілізації» представників корінного кримськотатарського народу в збройні сили росії, що практично гарантовано тягне смертний вирок представникам корінного народу, та їх співучасть у скоєнні військових злочинів і актів російського державного тероризму.
Стосовно реалізації Декларації Україною АРК нагадав ЕМПКН, що до широкомасштабної агресії росії 1 липня 2021 року Україна ухвалила Закон “Про корінні народи України”, а в 2022 році, вже в умовах широкомасштабної російської агресії, український уряд затвердив Порядок проведення консультацій органів виконавчої влади з представницькими органами корінних народів України та Порядок закріплення правового статусу представницького органу корінного народу України та позбавлення такого статусу.
В АРК наголосили для ЕМПКН, що за день до російського вторгнення, 23 лютого 2022 року, уряд України також затвердив Стратегію розвитку кримськотатарської мови на 2022-2032 роки. У повідомленні АРК зазначено, що наразі розробляються такі підзаконні акти, які розвивають Закон про корінні народи України, за участю Меджлісу кримськотатарського народу та незалежних експертів, у тому числі представників нашої Асоціації.
АРК продовжить взаємодію з ЕМПКН, інформуючи цю структуру ООН про продовження російських військових злочинів, про расову дискримінацію та спроби геноциду окупантів проти кримськотатарського народу з доведенням неприйнятності ситуації, коли в “Російському університеті дружби народів” нібито “реалізуються російськомовні компоненти програми стипендій УВКПЛ для корінних народів” і коли “Московський державний інститут міжнародних відносин” заявлений нібито “співорганізатором” “Школи публічної дипломатії для корінних народів”.