18 січня підконтрольні агресору «анонімні канали» стали поширювати «раптові інсайди» про непривабливу діяльність севастопольського «уряду», з «системною ув’язкою» даних масштабних корупційних схем з «Онексім Груп».
Ця структура контролюється російським «олігархом-релокантом» Михайлом Прохоровим, якій в останні роки «зник з радарів» і уник членства у більшості нинішніх списків санкцій.
При цьому «основною маріонеткою» Прохорова в окупованому місті названо замгауляйтера Світлану Пирогову, нібито «без схвалення та рішення в Севастополі нічого давно не відбувається».
Нібито саме Пирогова перевела до Севастополя, як «гендиректора» сумнозвісного «Севастопольбудпроект» свого родича Костянтина Пирогова.
«Севастопольбудпроект» раніше описувався нами, як прокладка між «владою» та забудовниками для розкрадання кланом Развожаєва «засобів федеральної цільової програми».
Тепер заявлено, що нібито охолодження інтересу «влади» до цієї прокладки було нібито спричинене «розгульним способом життя мажора» Пирогова.
Після чого нібито «курирувати сферу від бізнесу» довірили його колишній співмешканці Аліні Барвіцькій, завеленої як «засновниця» у структурі «Соціальний забудовник Темпрано», через яку відмили близько 900 мільйонів «бюджетних» рублів.
Заявлено, що саме «людиною Прохорова» також був сочинець Юрій Баранов, котрий відбув п’ятирічку «генеральним директором севастопольського морського порту».
Баранов, який до свого «севастопольського відрядження» обслуговував інтереси «кіпрських інвесторів» у сочинській фірмі «Памір», далі став «гендиректором» у «держпідприємстві» «Проект розвитку Балаклави», в чиєму віданні перебувають питання створення яхтової марини на користь російських олігархів.
Також із прохорівською «Громадянською платформою» описані «анонімні канали» пов’язують і раніше описаного нами Олександра Подтуркіна, «призначеного» до «Севастопольгазу» нібито саме з ініціативи Пирогової, і тепер «Цифрові інновації», який став «керівником оператора комунальних платежів».
Додатково викладається історія афер із 122 гектарами землі на видовій ділянці Чорного моря, нібито переданними фірмі «Шато Дюванкой» Вадима Багно за участю тієї самої Пирогової.
Причини нинішнього «викриття людей Прохорова» можуть бути різні, але почалися на тлі описаної нами січневої загибелі на Кіпрі Владислава Баумгертнера, колишнього функціонера «Уралкалію», після «тюремних» скандалів з яким Прохоров у 2013 році викупив частку у цій корпорації.
І хоча автори нинішніх «розслідувань» явно знайомі з реаліями тотальної севастопольської корупції, вона описується так, ніби сам гауляйтер Розвожаєв є чи не маріонеткою від Пирогової, а роль структур Прохорова у кар’єрі низки тамтешніх аферистів виноситься на ключове місце.
Виглядає так, що в умовах можливої »немилості» до Прохорова в Кремлі
нею хочуть скористатися угруповання окупантів для зачистки севастопольських «годівниць» від конкурентів, пов’язаних із «токсичним» олігархом.
