Пропаганда російських загарбників другий день масово поширює заяви П’єра Лелуша, колишнього французького чиновника та політика, який «дорос» за президента Ніколя Саркозі до державного секретаря спочатку у європейських справах, а потім із зовнішньої торгівлі.
Лелюш, який пішов із французької політики п’ять років тому, іноді ходить на телевізійні шоу як «експерт», і ось днями в рамках такої полеміки на телеканалі «Фігаро» про допомогу Україні він заявив, що нібито «росія не віддасть Крим», і що нібито півострів «довгий час належав Росії».
При цьому Лелюш додав, що він не сумнівається у поступовій деокупації від росіян материкової України, і що в нього нібито «викликають стурбованість» перспективи «конфлікту» після вступу України до Європейського Союзу, який у такому разі поширить на нового члена власні гарантії безпеки.
Природно, що аргументи його опонентів, які спростували в рамках теледискусії протиправні «кримські» заяви Лелуша, російські «медіа» відтворювати не стали.
Крім того, очевидно, що деокупація всіх територій України відбудеться раніше ніж вступ країни до ЄС, який дійсно може розтягнутися на три-шість років, а тому перспективи нібито «вмирати за Крим», які транслюються від імені «корисних ідіотів» або «говорящих голів» агресора, для європейських виборців є свідомо фейковими.
Залишилося навести іншу нещодавню заяву Лелуша, яка вичерпно пояснює його «мотивацію»: «парадокс у тому, що якщо вчора ми побоювалися російської військової загрози для Європи після блискавичної кампанії в Україні, то сьогодні ми побоюємося наслідків можливої поразки росії».
Також симптоматично, що російська пропаганда змушена користуватися з «кримського питання» заявами вже не нинішніх, хоч і маргінальних, політиків, а «ветеранів», які давно відійшли від справ, та ностальгують за «часами до 2014 року».
На цьому тлі вкрай показовий нинішній факт відмови Францією у видачі віз представникам російського МЗС для участі в 33-й сесії міжурядової ради Міжнародної програми розвитку комунікацій ЮНЕСКО, що стартувала 24 листопада в Парижі.
