4 вересня фейковий “спікер” Володимир Константинов заявив зігнаним на пропагандистський захід колаборантам Феодосії та прилеглого району про те, що в окупованому Криму нібито “можливе формування нової галузі, пов’язаної з використанням альтернативних видів генерації та розподілу електроенергії”, і що “використання енергії Сонця – одна з тих можливостей, які відкриваються сьогодні”.
Також Костянтинов додав, що “на півострів йде обладнання, завдання якого – оптимізувати та мінімізувати споживання традиційної електроенергії”.
Очевидно, що практичною метою цих заяв будівельного магната-афериста, була банальна обіцянка чергового “світлого післязавтра”, і залишилося встановити, наскільки вони в принципі можуть відображати деякі плани агресора в енергетиці.
Нагадаємо, що в серпні, на тлі чергового масштабного блекауту на півострові, уряд агресора відклав у довгий ящик будівництво анонсованої рф буквально п’ять місяців тому “нової складової енергосистеми півострова”, у вигляді “системи накопичення електроенергії потужністю 100 мегават”, а також “лінії електропередачі” цього накопичувача до підстанції “Кафа” під тією ж Феодосією.
Вкрай ймовірно, що тут йшлося не тільки і не стільки про повну відсутність у окупантів коштів або трансформаторів, а про їхнє розуміння, що в нинішніх умовах ця система буде досить швидко знищена.
Але сонячні електростанції, про які явно говорив Костянтинов, якщо вони матимуть промислові обсяги генерації, набагато вразливіші для ударів з повітря, ніж будь-яка підстанція чи накопичувач.
Таким чином, якщо припустити, що “спікер” хоч частково не бреше, то будь-які рухи тіла окупантів саме в сонячній енергетиці можуть мати практичний і який має хоч якусь роль для енергосистеми Криму сенс у двох випадках – або це максимально розосереджена локальна генерація з тисяч малих установок, у тому числі й розміщених на локаціях, захищених від ударів міжнародним правом.
Або це будуть промислові електростанції якими окупанти сподіваються не отримати приліт з якихось інших чинників і це версія потребує на додатковий аналіз. І тут примітно, що Костянтинов у своєму “спічі про Сонце” точно бреше у головному – сонячна промислова енергетика в Криму не просто є вже 15 років, але вона давно стала предметом багаторівневих комбінацій колаборантів.
Нагадаємо, що це питання, пов’язане з нібито “націоналізацією” кримських сонячних електростанцій, проведеною через “держраду” того ж таки Константинова, ми детально викрили у 2023 році.
Коротко нагадаємо, що як до окупації, так і надалі потужна мережа цих станцій «Солар» контролювалася кланом українського топ-чиновника часів Януковича Андрія Клюєва та його брата Сергія та до 2022 року включно давала бенефіціарам багатомільйонний прибуток.
При цьому електростанції від мережі «Солар» цілком успішно діють і на підконтрольній Україні території, і нещодавно ми довели їхні зв’язки через естонську прокладку російських спецслужб “Winot OÜ” та її кондотьєра Андрія Чукліна з глобальною риболовною мафією.
Три роки тому ми констатували мільярдні фінансові інтереси до всіх станцій «Солар» з боку китайського державного концерну «CNBM International», який постачав їм основний масив обладнання.
Також ми викрили зв’язки кримських «Солар» із британською донькою «ВТБ-банку», і через загальний менеджмент, на кшталт Світлани Франківської, з такою підконтрольною Кремлю структурою, як незаконний оператор мобільного зв’язку «Міранда».
Окупанти заявляли про те, що “націоналізовані” електростанції, такі як ключова сімферопольська “Перово”, будуть “виставлені на аукціон”, і він був заявлений у серпні 2023-го щодо чотирьох фірм-прокладок, “Альфа Солар”, “Бета Солар”, “Зета Солар” і “Гама Солар”, але скінчився нічим.
У “реєстрах” окупантів кіпрські номінали цих структур досі вказані тими самими, що й у 2015-му. А у травні минулого року, мабуть “забувши” про проведену “націоналізацію”, окупанти заявили вже про “новий етап банкрутства”, через “арбітражний суд республіки” тих же “Бета Солар” та “Альфа Солар”, за вимогами від того ж «ВТБ-банку» 2017 року до їхніх кіпрських номіналів, і тепер “фунтом”, який формально виступає від імені цих структур, є “конкурсний керуючий”.
Таким чином реальних бенефіціарів цих електростанцій колаборанти ретельно ховають, то за фейковою “націоналізацією”, то за фіктивним “банкрутством”, і, мабуть, марно розраховують, що ці не чужі до описаної глобальної рибної мафії топ-корупціонери зможуть забезпечити недоторканність даних кримських об’єктів за умов певної “взаємності”.
