22 серпня Кримськотатарський ресурсний центр оприлюднив позицію його голови та члена Меджлісу кримськотатарського народу Ескендера Барієва про наступний розвиток представницьких інститутів цього корінного народу України.
Позиція стосувалася оцінки низки заяв, зокрема оголошених окремими представниками кримськотатарської діаспори в третіх країнах щодо перспектив переобрання Меджлісу кримськотатарського народу та його керівництва.
Барієв наголосив про підтримку прагнень до демократичних процедур, але водночас підкреслив, що в умовах російської агресії та окупації Криму питання виборів до Меджлісу “є значно складнішим, ніж може здатися на перший погляд”, зокрема й у вимірі гіпотетичного електронного голосування за делегатів нового Курултаю, особливо за умов активного втручання російських спецслужб та репресій проти активістів Меджлісу як нібито “екстремістської організації”.
Барієв нагадав, що будь-які зміни до актів Курултаю щодо формування та діяльності представницьких структур кримських татар можуть ухвалюватися лише самим Курултаєм, а скликати його сьогодні в умовах окупації неможливо, крім того, він нагадав що обирати делегатів Курултаю можуть тільки громадяни України.
З іншого боку гіпотетичні вибори лише серед кримських татар, які проживають на підконтрольній Україні території можуть сформувати лише окремі місцеві чи регіональні меджліси, наприклад Київський, Львівський чи Одеський. Барієв висловив думку, що гіпотетичне зібрання членів Курултаю, обраного тринадцять років тому, було можливо тільки до 2019 року, а у наступному стало абсолютно нереальним.
Водночас Барієв висловив думку, що “є низка кроків, які можна реалізувати вже зараз без порушення нормативно-правових актів Курултаю”, зокрема через перегляд внутрішньої структури Меджлісу, залучення молодих активістів до практичної роботи, завершення створення Громадської ради та Молодіжної ради при Меджлісі, та оновлення процедур звітування керівництва та членів Меджлісу перед суспільством.
Також член Меджлісу наголосив на потребі відновлення діяльності Всесвітнього конгресу кримських татар, створеного у 2015 році, повноваження керівництва якого “фактично завершилися ще у 2020 році”. Він нагадав, що конгрес “не прив’язаний до громадянства України, не залежить від ситуації в окупованому Криму й дозволяє повноцінно залучати кримськотатарські громади з різних країн світу”.
Барієв підсумував свою позицію у тому, що “представницькі інститути кримськотатарського народу потрібно оновлювати. Але робити це потрібно так, щоб після цього ніхто – ні в Україні, ні у світі… – не зміг поставити під сумнів їхню легітимність”.
