З 13 липня представниця нашої Асоціації, Лія Газі (Мотречко), бере активну участь у 19-й сесії Експертного механізму ООН з прав корінних народів (EMRIP), що проходить в Женеві.
Під час сайд-івенту сесії, організованого Молодіжною демократичною мережею та Спільнотою демократій у співпраці з Міжнародним дитячим фондом ООН (UNICEF) та Міжнародним союзом електрозв’язку (ITU), Лія Газі обговорила питання викликів та можливостей цифрових технологій для молодого покоління корінних народів.
Спираючись на кримські приклади та попередні дослідження нашої Асоціації, Лія Газі описала негативні наслідки використання штучного інтелекту та соціальних мереж авторитарними режимами для репресій та пропаганди.
Експерти наголосили, що ключові проблеми використання росією штучного інтелекту в Криму та на інших контрольованих рф територіях, а також в Інтернеті та медіа, пов’язані з поширенням агресором фейків, мови ворожнечі та пропаганди; протидією дисидентам, захисникам прав людини та активістам; створенням діпфейків геноцидного, мілітаристського та расистського характеру; а також контролем облич, поїздок та присутності в установах для відповідної расової сегрегації та репресій.
Також, 14 липня, в рамках 19-ї сесії EMRIP, Кримськотатарський ресурсний центр у співпраці з Cultural Survival та Постійним представництвом України в Женеві провів захід «Корінні народи в умовах конфлікту та постконфліктного періоду».
Доповідачі на сайд-івенті, Постійний представник України Євген Цимбалюк, експерти Центру Ескендер Барієв та Людмила Коротких, а також представники корінних народів Бразилії Едсон Кренак (народ Кренак) та Гіпараді Топітіро (народ Аува Шаванте), розглянули вплив збройних конфліктів, окупації, мілітаризації та насильства на права корінних народів у різних регіонах світу.
Особливу увагу було приділено систематичним порушенням прав кримськотатарського народу внаслідок окупації Криму росією, а також викликам, з якими стикаються інші корінні народи, що постраждали від насильства, незаконного привласнення земель та політичних переслідувань.
Окрему увагу було присвячено ролі корінних народів у миробудівництві, медіації, перехідному правосудді та постконфліктному відновленні; участі жінок та молоді з числа корінних народів у цих процесах; міжнародним механізмам захисту корінних народів у ситуаціях конфліктів та криз; та важливості систем знань корінних народів та громадських ініціатив у зміцненні стійкості корінних громад.
