У рамках постійної співпраці з органами та посадовими особами Об’єднаних Націй наша Асоціація надіслала Робочій групі ООН з питань насильницьких зникнень інформування для підготовки наступної тематичної доповіді про увічнення пам’яті жертв насильницьких зникнень.
Ці пропозиції, підготовлені Анною Приходько та іншими експертами та опубліковані на офіційних веб-ресурсах ООН, нагадали Робочій групі, що з початку окупації Криму росією у 2014 році та до 2021 року УВКПЛ задокументувало 43 випадки насильницьких зникнень у Криму.
У інформуванні АРК нагадувалося, що Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у міждержавній справі проти росії щодо Криму у червні 2024 року встановив існування системної практики рф щодо порушень прав людини, включаючи насильницькі зникнення.
У інформуванні АРК додається, що під час повномасштабного вторгнення росії в Україну кількість насильницьких зникнень зросла в сотні разів. Станом на січень 2026 року лише на окупованих росією територіях Херсонської області було зареєстровано 1979 випадків викрадення або зникнення людей.
У інформуванні АРК зазначалося, що українські державні структури та громадянське суспільство докладають систематичних зусиль для вшанування пам’яті жертв насильницьких зникнень, яких викрали на окупованих росією територіях України.
Було описано відповідну діяльність Стратегічного форуму «Майбутнє Криму», Міжнародної Кримської Платформи та відповідні аспекти Української формули миру з урахуванням питань вшанування пам’яті жертв насильницьких зникнень.
У інформуванні АРК підсумовувалося, що питання вшанування пам’яті жертв насильницьких зникнень, викрадених іноземними окупаційними силами на окупованих територіях, особливо у поєднанні з мовою ворожнечі окупантів, закликами до геноциду та політичними репресіями, а також з міжрегіональним примусовим переміщенням викрадених осіб, повинні окремо досліджуватися міжнародними органами.
