У рамках постійної співпраці з органами та установами Об’єднаних Націй
наша Асоціація поінформувала Спецдоповідача ООН з боротьби з тероризмом та правами людини професора Бена Сола для його тематичної доповіді про визначення «тероризму» та «терористичної організації», яка буде представлена Раді з прав людини у березні 2026 року.
У представленому інформуванні АРК, опублікованому нині на офіційних веб-ресурсах ООН, підкреслюється, що російський правлячий режим нині зловживає категорією тероризму у ситуаціях воєнних конфліктів, щоб обійти вимоги міжнародного гуманітарного права та «обґрунтувати» свої порушення.
Як приклад були згадані випадки репресій у Криму та в районі Генічеська за нібито «участь у батальйоні імені Номана Челебіджіхана», нібито в «терористичній організації».
АРК нагадала, що до 2022 року на Херсонщині діяло громадське формування «Аскер» для надання допомоги українським прикордонникам, та його діяльність була легалізована в рамках українського законодавства, а його учасники в умовах міждержавного конфлікту мають права комбатантів відповідно до Женевських конвенцій, включаючи статус військовополонених під час потрапляння до рук противника.
Але окупанти не лише ігнорували права військовополонених щодо захоплених ними членів формування «Аскер», а й репресували, видаючи їх за «членів батальйону», осіб, які брали участь у діяльності формування.
Наприклад, вони «засудили» журналіста з Геніческа Геннадія Осмака за «участь у терористичній організації» за «участь у батальйоні», фактично – як репресію проти незалежних медіа, котрі працювали до окупації лівобережної Херсонської області.
Більш того, сам «кримськотатарський батальйон», оголошений окупантами «терористичним» та «незаконним збройним формуванням» у тому вигляді,
в якому окупанти пишуть про нього в «кримінальних справах», ніколи не існував.
В інформуванні АРК також згадувалась справа про драконівський «вирок» Південного окружного військового суду Ростова до 20 років позбавлення волі за участь у «кримськотатарському батальйоні» українського військовополоненого Ігоря Варчука, захопленого агресором у листопаді 2024 року, який нібито раніше служив у 48-му окремому штурмовому батальйоні Збройних сил України.
«Вирок» у цій «справі № 1-381/2025», що розпочалася 24 березня, був винесений місцевим суддею Андрієм Мінашкіним нібито за «проходження підготовки з метою терористичної діяльності» і за «участь у діяльності організації, визнаної терористичною відповідно до російського законодавства».
Не пізніше лютого 2025 року Варчук був публічно включений агресором у «список» нібито «терористів», а у відкритих джерелах він вважається зниклим безвісти уродженцем Червонограда, не мав до полону жодного відношення до Криму чи до кримськотатарських активістів.
І сам 48-й батальйон Збройних Сил України, як випливає із загальнодоступних документів, не має жодного юридичного зв’язку зі згаданим вище фантомним «кримськотатарським батальйоном», який нібито діяв до 2022 року в Херсонській області, а також із легальним громадським формуванням «Аскер».
Самі окупанти не пов’язують «вину» Варчука з подіями на Херсонщині або з кримськотатарським національним рухом, «звинувачуючи» його у «тероризмі» виключно за виконання ним своїх звичайних службових обов’язків військовослужбовця.
Ці репресії є не лише міжнародними злочинами, грубим порушенням ІІІ Женевської конвенції про поводження з військовополоненими, але й стали новим етапом розпалювання істерії російськими спецслужбами та їх пропагандою проти кримськотатарського народу з використанням очевидних фальсифікацій та маніпуляцій, йдеться у поданому АРК документі.
Таким чином, щодо питань визначення тероризму, наша Асоціація додала,
що ООН має вивчити поточні проблеми маніпуляцій із категорією тероризму в умовах військових конфліктів, коли цю категорію використовують для уникнення вимог міжнародного гуманітарного права.
