На околицях Сімферополя набирає характерні обороти епопея з “садовим некомерційним товариством” “Сім’я”, що триває майже десятиліття.
Її суть полягає в тому, що постійно змінювані “голови товариства” роздавали за відповідну винагороду сотням бажаючих земельні ділянки
у приміському селі Перово (Бадана), щоправда переважно – “на папері”.
А після зміни “керівництва” чергові “начальники товариства” звинувачували попередників, типу Світлани Оболонської, у “рейдерських захопленнях” та “шахрайствах”, перешкоджаючи фактичному отриманню розданих раніше ділянок.
В останні роки основним тригером у цих процесах була Галина Гемпель, донька багаторазово описаного нами “головного кримського німця” та колаборанта Юрія Гемпеля, записника “співака російського світу”.
Втім “адміністративного ресурсу” цього несвятого сімейства виявилося недостатньо для того, щоб “погасити” гнів “обділених землями”, багато з яких опинилися далеко не останніми людьми в окупаційній системі.
У цій “багатосторонній” комбінації “адміністрація Сімферопольського району” вирішила “вмити руки”, а Гемпель-молодша минулого року не змогла подолати конкурентів і в окупаційних “судах”.
Крім того, на процес звернули увагу й карателі окупантів, провівши у грудні у “товаристві” “обшуки” з явною метою подальшого “знежирення” тих же “почесних німців”.
І ось, розуміючи патовість ситуації, це сімейство колаборантів вирішило вдатися до “інноваційного ходу”, “видавши” наприкінці 2025 року, знову ж таки, на папері ділянки “32-м богатирям” у вигляді “ветеранів” російської агресії, переважно на рівні генералів і полковників.
Далі в рамках чергового рейдерства сімейство Гемпелів у лютому “передало ключі” від товариства представнику даного “десанту”, полковнику Сергію Рязанцеву.
Цей “герой” тут же розвинув бурхливу діяльність щодо “публічних звернень до глави республіки” та “скарг до прокуратури”, вимагаючи “обнулити” всіх претендентів на землі, що їх отримували “до ери Гемпелів”.
У цій епопеї найбільш примітно нинішнє “мовчання ягнят” від місцевої пропаганди, останні три роки “землі для військових” агресора, що експлуатувала теми, і “введення ветеранів у місцеву владу”.
Очевидно, що реалії “чорного переділу” земель у виконанні “ініціативних” рейдерів у погонах дещо відрізняються від трансльованого в кримській “пресі” “благолепства на місцях”, куди “повертаються за землями ветерани”.
