Наприкінці місяця підконтрольні агресору “кримські медіа” вирішили поговорити про “гостру фазу політичної кризи в Болгарії” після того, як 19 січня президент цієї країни Румен Радєв заявив про відставку.
Відставці передували масові протести, що стартували в листопаді 2025-го, учасники яких виступають проти економічної політики уряду, включаючи підвищення податків, і корупції.
В результаті 11 грудня у відставку пішов прем’єр-міністр Росен Желязков, і в ситуації вступу до єврозони та зміни валюти Болгарія опинилася з тимчасовим урядом.
Тепер кремлівські пропагандисти розповідають про те, що Радєв нібито має намір з власною новою політичною партією “розгромити євроліберальних спритників”, а його політична сила, що ще не існує, вже визначена ними як “євроскептична і декларуюча зближення з росією і вихід з української повістки”.
Ми багаторазово писали про специфічну біографію Румена Радєва, в якій простежувався і “кримський слід”, а тому будь-яким його подальшим заявам та вчинкам здивуватися буде складно.
Також очевидно, що російські спецслужби не проґавлять можливість дестабілізації ситуації на чергових парламентських виборах, що очікуються в Болгарії 2026 року.
Але при цьому вже наявні проросійські сили – соціалісти та одіозне “Відродження” навряд чи радітимуть черговому прожекту “під Русєва”, за умови падіння їх популярності – нинішні протести в країні підтримуються в основному проєвропейським та ліберальним електоратом.
Зазначимо, що відставці Русєва передувала низка мотивованих інформувань нашої Асоціації в уповноважені органи Болгарії та Євросоюзу щодо діяльності в цій країні спрута російської агентури, включаючи ситуацію із заводом “Лукойл”, нафтоперевезеннями, крюїнговим та судноремонтним секторами, механізмами обходу санкцій тощо.
Не виключено, що саме недавнє припинення діяльності “Лукойл” у Болгарії та відповідні антикорупційні розслідування, включаючи портовий та крюїнговий сектори, стали сигналом для “зміни епох” пов’язаних з нею політиків, що й демонструють нинішні відставки.
