Наприкінці грудня досить малопомітною пройшла новина про те, що так звана “Севастопольська спілка промисловців та підприємців” публічно попросила “уряди” окупантів у місті та Криму звернутися до Кремля “про рішення на федеральному рівні питання відновлення греблі на Каховському водосховищі з наступним запуском в роботу Північно-Кримського каналу для пуску на півострів дніпровської води до Міжгірного водосховища”.
Цей своєрідний “бунт на колінах” тоді став явною реакцією на оголошену тижнем раніше злочинним кримським спікером Володимиром Костянтиновим “нову правду” про те, що нібито півострову “дніпровська вода не потрібна”.
Втім, наприкінці грудня у тому ж окупованому Севастополі тамтешній “арбітражний суд” показав, що насправді потрібно окупантам, “розірвавши контракт” від жовтня 2024 року з місцевою структурою “Севастопольавтодор-22”
на “будівництво водоочисних станцій та водоводів у чотирьох районах міста”, приблизно на мільярд рублів.
Як випливає з “рішення”, підконтрольна “владі” “Єдина дирекція капітального будівництва” вже перерахувала “водобудівникам” понад 232 мільйони, які згадана “фірма” з “капіталом” у 10 тисяч рублів і трьома “зареєстрованими” працівниками явно ніколи і нікому не поверне, а “рішення арбітражу” знадобилося явно для “виведення від удару” оточення севастопольського гауляйтера, що непогано заробило на відкаті з фейкового “контракту”.
Причини такої “виняткової щедрості” для “єдиного постачальника” полягали в бенефіціарі “Севастопольавтодор-22”, раніше описаному нами краснодарському аферисту Володимиру Левченку, який також контролює севастопольську “фірму” “Деметра”, а також “Дорстройкубань-19”, “Веста” тощо.
Ми писали, що Левченко через описані прокладки відмиватиме для тієї самої “влади” 10 мільярдів рублів на “будівництві тунелю між вулицями Генерала Петрова та Пожарова” у Севастополі, а його «Деметра» з 2023 року вже встигла отримати від “міської влади” 25 “контрактів” на суму 3,3 мільярда рублів, кошти відмивалися через “департамент транспорту” та його “доньку”.
А через фірму «Веста» Левченко раніше освоїв щонайменше 5 мільярдів на “севастопольських об’єктах”, включаючи “проектування” того ж тунелю та “будівництво під’їзної дороги до майбутнього медичного кластера”, який окупанти так і не запустили.
Нагадаємо, що самі окупанти визнавали, що на окупованому півострові
більше половини води втрачається в мережах розподілу через їх зношеність, і нарікали про “відсутність коштів на ремонт”.
Як тепер очевидно, гроші в окупантів все ж таки є, але витрачати вони їх воліють не на облаштування водопроводів, а виключно на афери в даній сфері. Яке відношення мають до цього нарікання окупантів про Північнокримський канал, Міжгірне водосховище та вододефіцит – питання не більше ніж риторичне.
