24 лютого в Женеві стартує чергова 58 сесія Ради ООН з прав людини, і зараз опубліковано низку доповідей ООН для його уваги. Серед них доповідь Спецдоповідача ООН з питань свободи релігії або переконань професора Назили Ганеа «Свобода релігії або переконань та заборона застосування тортур та інших жорстоких, нелюдських або принижуючих гідність видів поводження та покарання» A/HRC/58/49, що відображає попередні повідомлення нашої Асоціації про ситуацію в Криму та на інших окупованих росією територіях України.
У пункті 46 цієї доповіді наголошується, з посиланням на наші та інші матеріали експертних НУО, що системна дискримінація на основі релігії або переконань також може бути прирівняна до примусу, і що АРК та інші «організації громадянського суспільства повідомили про регулярні випадки насильства в громадах на ґрунті релігії чи переконань, коли винні залишаються безкарними», з питань осіб, які зазнавали тортур з метою зміни своїх переконань.
Зважаючи на ці матеріали, у доповіді A/HRC/58/49 міститься вимога до держав-членів ООН гарантувати абсолютну заборону на примус, який підтримується щодо свободи совісті, включаючи спроби змінити релігію чи переконання людей чи примус їх до виконання релігійних чи пов’язаних із переконаннями обрядів, які суперечать їх релігії чи переконанням.
Також у доповіді міститься вимога гарантувати вжиття ефективних превентивних заходів для забезпечення неповторення порушень, включаючи припинення припинення практики тримання під вартою без зв’язку із зовнішнім світом, та пропонувати відшкодування, яке слід розуміти комплексно, включаючи ефективні засоби правового захисту та відшкодування, що передбачає «реституцію, компенсацію, реабілітацію, задоволення та гарантії неповторення».
У доповіді A/HRC/58/49 міститься вимога до держав-членів ООН також вирішувати проблеми дискримінації та відсутності безпеки, з якими стикаються люди та громади через їхню релігію чи переконання, особливо там, де такі дії приписуються, підтримуються, провокуються чи неадекватно розглядаються державними органами або носять систематичний та інституційний характер, та вживати превентивних заходів для викорінення дискримінації, погроз та насильства щодо таких осіб.
Співробітництво нашої Асоціації з органами ООН з цієї тематики буде продовжено.
