На початок грудня “севастопольська” пропаганда агресора повернулася до теми “нових пасажирських катерів” для перевезень через міські бухти.
Катери мали з’явитися в окупованому місті з літа 2021 року, чого, природно, не сталося; як ми писали три тижні тому, “два судна проекту PV-20S” від заводу “Ростр” були помічені в Ростові, і ось тепер, 29 листопада, переміщення одного з них на буксирах помітили на севастопольському рейді, коли судно переміщали в Камишеву бухту.
Раніше ми вже писали, що катери “PV-20S” проектувалися як прогулянкові, розраховані на 200 осіб, що менше, ніж на нинішніх севастопольських катерах проекту «Молодіжний», і при цьому на PV-20S посадка та висадка пасажирів займатиме значно більший час.
Також ми вказували, що з урахуванням санкцій “великі питання” викликає і поставлені на “PV-20S” двигуни з максимальною швидкістю ходу в “цілих” 10 вузлів.
Проект багатостраждальних судів розробляло «МІБ-Дизайн-СПб», генпідрядником будівництва було заявлено «Нептун», а фінансувала угоду “Державна транспортна лізингова компанія” агресора.
Курирував цю аферу сумнозвісний Павло Ієно, і основним критерієм “контракту”, природно, був розмір відкату. Більше того, раніше Ієно заявляв, що дані катери “добудовуватимуть” у самому Севастополі, на чому також в “уряді міста” планують непогано “наваритися”.
Втім, найбільш характерним наслідком “явлення катерів місту” став шквал коментарів від севастопольців, яких складно звинуватити у повній некомпетентності з морських питань.
Серед іншого, городяни повторили нашу думку про те, що максимально дивно вважати досягненням “перевозити на 50 осіб менше ніж старенькі проекти 1438 року, та ще й на двох палубах за наявності одного виходу”.
Також було поставлено низку риторичних питань типу “це судно взагалі для моря придатне?”, “Навіщо взагалі в морському місті річкове судно?”, “Для чого купувати морально застаріле обладнання??? Щоб потім на ремонти списувати безліч грошей?”
Щодо “новаторського дизайну” катери думки севастопольців звелися до того, що катер “нагадує іграшковий човник плоскодонку”, “дуже убогенько… виглядає”, “явна деградація”, і що “я такі в дитинстві малював”.
На актуальне питання “а як у нього з перекиданням?” були відповіді “незабаром побачимо, як” і що “пару раз перекинуться і з двох зроблять катамаран”.
Ну а як резюме “творчого обговорення” цього “шедевра російської інженерної думки” можна було прочитати “Боже, Господи, допоможи нам пережити ці чудні часи…”
