В рамках постійного співробітництва з органами ООН наша Асоціація на початку 2024 року спрямувала до УВКПЛ ООН інформування для чергової доповіді Верховного комісара ООН з прав людини щодо адміністративних заходів у боротьбі з тероризмом.
У вересні 2024 року Верховний комісар ООН опублікував відповідну доповідь «Тероризм і права людини» A/HRC/57/29 для Генасамблеї ООН та оцінив у ній надані для складання доповіді матеріали НУО, які також були опубліковані ООН, включаючи інформування АРК, підготовлене професором Борисом Бабіним.
В інформуванні АРК наголошувалося, що російські війська, незаконні «адміністрації» та «комендатури» активно використовують практику позасудових страт, тортур та насильницького зникнення місцевого цивільного населення на окупованих територіях України під приводом «боротьби з тероризмом».
У той же час, як додала АРК, злочини російського агресора, які супроводжуються заявами та вимогами як з боку лідерів окупаційних «влад» у Криму, Генічеську, Мелітополі, так і з боку вищого керівництва росії, мають усі ознаки державного тероризму.
Також, як наголосила АРК, росія посилює кампанію терору проти України, завдаючи ударів по найважливіших об’єктах енергетичної інфраструктури. У заяві Асоціації також нагадувалося про низку шовіністичних та расистських заяв незаконної «кримської влади», яка обіцяла запровадити “офіційну” смертну кару за «державну зраду та тероризм» після скоєння теракту 22 березня 2024 року в “Crocus City Hall” у Красногорську.
У своєму інформуванні АРК нагадала ООН, що Міжнародний суд ООН у своєму рішенні від 31 січня 2024 року у справі 166 дійшов висновку, що росія порушила статтю 9 Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму, оскільки отримавши інформацію від України про те, що території росії можуть бути особи, які вчинили або імовірно вчинили терористичний акт, рф не вжила заходів, які можуть бути необхідні відповідно до її внутрішнього законодавства для розслідування цих фактів.
В інформуванні АРК також йдеться, що після цієї провокації в “Crocus City Hall”, пов’язаної з російськими каральними структурами, Росія ініціювала «переговори» з Україною про нібито «зв’язки» української влади з терористичними актами в росії, що є прямою фальсифікацією «дзеркальної» справи проти України у Міжнародному суді після згаданого рішення Суду ООН у справі 166.
Варто додати, що росія у своїх коментарях до проекту Доповіді A/HRC/57/29 заявила про нібито «зациклювання ООН» на нібито «другорядних ґендерних та правозахисних питаннях», а маріонетки росії з Мінська розповідали ООН про «Велику Вітчизняну війну» та «німецько-фашистських загарбників» як про нібито важливіші питання.
У будь-якому випадку Доповідь A/HRC/57/29 відображає не фейки агресора, а реальність, де Верховний комісар ООН наголосив, що широке застосування адміністративних заходів у боротьбі з тероризмом може також підірвати принцип правової визначеності, а «широкі та неоднозначні визначення тероризму, часто службовці основою або обґрунтуванням адміністративних заходів можуть сприяти надмірно широкому застосуванню таких заходів».
Щодо вищеописаних маніпуляцій агресора Доповідь A/HRC/57/29 визнала, що під час реалізації адміністративних заходів «під час здійснення таких заходів у деяких ситуаціях мішенями ставали правозахисники, дисиденти та представники меншин».
Верховний комісар ООН дійшов висновку в цьому документі, що заходи у відповідь, що не відповідають міжнародним нормам у галузі прав людини, є контрпродуктивними і загрожують виникненням нових або посиленням вже існуючих проблем, які можуть сприяти поширенню тероризму.
У Доповіді було підсумовано, що будь-які застосовувані адміністративні заходи мають бути необхідними, пропорційними, заснованими на індивідуальній оцінці ризиків, а також повинні мати недискримінаційний характер. Наша комунікація з органами ООН із цих питань буде продовжена.