Днями “кримська” пропаганда агресора вирішила продовжити епопею з “блокадними позовами”, заявивши, що незаконний “арбітражний суд республіки Крим” “задовольнив позови кримських підприємств” про так зване “стягнення збитків від української водної блокади Криму”. Загалом окупанти сфабрикували близько 20 подібних “позовів”, зараз заявлено про “історичну перемогу” так званих фірм «Торгівельно-промислова компанія «Інфокар» та «Чернишевське 22».
Зазначимо, що до окупації «Інфокар» був зареєстрованим у Роздільному (Ак-Шейх) підприємством, із засновниками Олексієм Чередніковим та Андрієм Новохатським, займаючись “розносортною” діяльністю. З 2014 дані ділки “перереєстрували фірму” і далі також займалися чим завгодно, включаючи і спроби налагодити вантажоперевезення з Туреччини.
При цьому Чередніков, як колишній футболіст, намагався “пролізти у владу” і через фейкові “футбольні команди та асоціації”, і через “справедливу росію”. Жаданий “мандат” Чередникову не дали, але “до ручки допустили”, оскільки цей діяч відзначався і на “Ялтинському міжнародному економічному форумі”, і в “Асоціації учасників вільної економічної зони Криму”.
І саме Чередніков був “співзасновником підприємства” “Кримрибокомбінат”, яке п’ять років тому вже “подав позов до України на відшкодування збитків”, щодо “водної блокади Криму”.
Але тоді “приціл” робився на Європейський суд з прав людини, який 3 червня 2020 року відхилив позов “Кримрибкомбінату” через непроходження ним з цього питання українських судів: тоді організатори цієї афери позов до господарського суду подали, але судові сбори за його подання платити не схотіли.
Щодо «Чернишівського 22» з кримського села Ботанічне, то його “засновником” вважається Надія Гаркуша із Сімферополя, а “директором” – Віталій Лібов. Той самий Лібов до окупації керував “Чернишевським”, який на той момент входив до українського агрокомплексу “Укрлендфармінг”.
З примітного зазначимо, що з Гаркушею в 2023-2024 роках у Криму “судився”, в рамках такого собі “господарського спору”, сумнозвісний Олег Царьов, з його птахофабрикою “Южная-Холдінг”, але далі сторони “розійшлися полюбовно”.
