Як випливає з червневих обговорень у севастопольських соцмережах, окупанти почали масово повідомляти населення про “збільшення абонплати за послуги зв’язку дротового радіомовлення”, і якщо раніше сума становила 51,54 рубля за радіоточку від жителів, 55 рублів для “державних та муніципальних установ” та 83,5 рублів з “інших юридичних осіб”, то тепер населення платитиме по 57.24 рубля.
Теоретично від цієї “послуги” з “трансляції трьох радіостанцій: «Радіо Росії», «Маяк» та міського дротового радіо Севастопольської телерадіокомпанії” та “отримання сигналу сповіщення про надзвичайну ситуацію, а також отримання соціально значущої інформації” можна відмовитися, але процедура ця довга і марудна, тому більшість населення традиційно “за накатаним” платило “за Маяк”, без прослуховування цієї пропаганди.
Ситуація змінилася за останні два роки, оскільки саме “провідне радіомовлення” мало повідомляти населення про повітряні тривоги; і ось тепер севастопольці пишуть про те, що “платні сповіщення про ракетні атаки це круто… А у бомбосховище поки що безкоштовно?”. Ними ж констатується, що під соусом “посилення цивільної оборони”, бенефіціари дротового радіо “потихеньку все місто підгортатимуть”.
Тут зазначимо, що дана афера, що дозволяє без особливих зусиль щомісяця “викачувати” із Севастополя кілька мільйонів “за Маяк і за тривоги”, щоправда, тепер, з січня 2024 року лише через “губернаторську” прокладку “Цифрові інновації”, має в окупованому місті особливу природу.
Її провертають не деякі “приватники”, як це нещодавно “раптово з’ясувалося” для пасажирських катерів, а така “федеральна установа” як “Російські мережі мовлення та оповіщення” від Мінцифри агресора, що працює як цілком “офіційна” та “казенна” “служба оповіщення громадянської оборони”, причому тільки в Москві, Петербурзі, Севастополі та “з представництвом у Сочі”.
Ці “Російські мережі” були сформовані на початку ХХІ століття на базі колишніх Московської та Ленінградської міських ретрансляційних мереж радянського періоду, а в окупованому місті ними були створені незаконні “Севастопольські мережі мовлення та оповіщення”, якими з кінця 2023 року “керують” Ірина Момот та Катерина Титова.
І якщо тепер колишня “севастопольський підприємець у сфері готелів”, що фотографується з “Нічними вовками”, і злочинний “керівник управління Роскомнагляду” окупантів по Криму Севастополю з 2014 року Момот віддає перевагу “мінімуму публічності”, то про її “праву руку” Тітову відомо тільки те, що у 2023 році вона успішно “оформила банкрутство” у “севастопольського арбітражного керуючого”.
Втім і дані аферистки з вулиці Надії Островської, 6 та їхні московські куратори, крім “продажу сигналів тривоги” не цураються й інших форм підробітків: на базі “Севастопольських мереж” ними був організований комерційний інтернет-провайдер “РСВО-ПРО”, який нібито “будує якісні та надійні мережі за технологією GPON”.
“На перспективу” ж у цих аферистів назріває непоганий розпил “”бюджетних коштів” по Севастополю, саме щодо “впровадження систем комплексної безпеки”, “експлуатації різнорівневих систем оповіщення” та “звукотехнічного обслуговування”; очевидно, що фінансові апетити цих “продавців ефіру” будуть тільки зростати.
