У кримських соціальних мережах бурхливо обговорювати проблему кримських безпритульних, яка, що “раптово з’ясувалося”, до десятиліття окупації зайшла в глухий кут. Раніше ми писали про “севастопольський плацдарм” для маргіналізованого населення, але там вимоги російських колонізаторів та колаборантів зводилися в основному до “необхідності кудись діти” бездомних.
При цьому існуючі до 2014 року в Криму центри обліку бездомних громадян окупанти скасували як “не відповідні” закону агресора 2013 року “Про основи соціального обслуговування громадян у росії”, за яким “турбота обмежується тільки розмовами, пропозиціями, програмами, обговореннями”. Окупанти прогнозовано обіцяли “збудувати в Керчі та Сімферополі будинки для бездомних, нічліжки та точку надання допомоги”, але за десятиліття цього природно не трапилося.
У 2015 році при незаконному “міністерстві праці та соціального захисту” було заявлено так званий “Сімферопольський будинок допомоги для осіб без певного місця проживання”, незмінний “директор” якого Костянтин Бабак у 2021 році констатував, що жодного притулку не збудовано і мова за сім років йшла лише “про виділення ділянки”. Втім, через “будинок БОМЖ” кошти природно, відмиваються щорічно, але списуються на “самообслуговування казенної установи”.
Нинішній сплеск уваги до проблеми був викликаний спробою “керченських волонтерів” розповісти про “надання допомоги бездомним” у формі організації “гарячої їжі по суботах у районі колишнього ринку”. Втім, оскільки така допомога не вписується в нинішній мілітаристський чад агресора, кримчани зазначили в соцмережах, що “якби після таких повідомлень ці люди не залишилися без харчування взагалі”, “навіщо написали… набігуть наглядачі і серед голодних керчан буде поповнення”.
