У грудні 2023 року Центр Європи Варшавського університету опублікував колективне дослідження «Досвід Польщі у боротьбі з дезінформацією: натхнення для Західних Балкан»; завдання щодо нього було профінансовано МЗС Польщі в рамках конкурсу грантів «Публічна дипломатія 2023». Попри нинішню модернізацію польської дипломатії на основі результатів парламентських виборів, це дослідження, що нагадує про незаконну окупацію Криму, як підкреслив після його вивчення професор Борис Бабін, є надзвичайно важливим для подальшої аналітики пропагандистських зусиль росії.
Наприклад, доктор Агнешка Островська з Центру міжнародних відносин зазначила у книзі, що «російська дезінформаційна діяльність помітно активізувалася після анексії Криму, гібридної війни під керівництвом росії на Донбасі, а також революції Майдану в Україні 2014 року». Вчені з Варшавського університету, доктори Артур Адамчик та Ольга Барбурська наголосили в цьому дослідженні, що спроба «анексії Криму росією в 2014 р. і …відкрита російська агресія проти України в 2022 році викликали суттєву інтенсифікацію дипломатичних зусиль Польщі зі зміцнення зв’язків з балканськими країнами. Основною мотивацією такого сплеску взаємодії стала необхідність обмежити російський вплив на Балканах»; вони додають, що «помітний переломний момент у польській зовнішній політиці матеріалізувався» саме після незаконної окупації росією Криму 2014 року.
Їхній колега з Варшавського університету доктор Дорота Юркевич-Екерт нагадала, що в липні 2014 року польський уряд скасував проведення флагманських заходів польської культурної дипломатії 2015 року, а саме «Року Польщі в росії» та «Року росії в Польщі». Це була «пряма відповідь на збиття російськими малайзійського авіалайнера над Україною та на спровоковану росією ескалацію військового конфлікту з Україною, кульмінацією якого стала незаконна анексія Криму та війна на Донбасі у 2014 році».
Доктор Юркевич-Еккерт також наголошує, що «у поєднанні з посиленням обмежень на політичну опозицію в росії дезінформаційні наративи перейшли від пропаганди та історичного ревізіонізму – наприклад, твердження, що Крим «завжди був російським» – до хибних заяв про проникнення неонацистів теоріям змови про українсько-американські лабораторії біологічної зброї».
Інший їхній колега з Варшавського університету доктор Богдан Й. Горальчик підкреслив у своєму розділі, що справжній переломний момент у китайсько-європейських відносинах «настав у 2014 році, коли росія насильно анексувала Крим» і що агресія росії, включаючи окупацію Криму, «глибоко змінила ат. не лише в Європі, а й на всьому Заході. Багато партнерів росії, настільки тісно пов’язані з Китаєм діловими, торговими та економічними відносинами, відтоді почали більше приділяти увагу безпеці, ніж торговим міркуванням».
А доктор Мехмедін Тахірович з Університету Донья Гориця нагадав у своєму розділі, що оскільки Західні Балкани є регіоном, що характеризується слабким управлінням, тендітним громадянським суспільством і геополітичними суперечками, як внутрішніми, так і регіональними, це робить його дуже сприйнятливим до місцевих та іноземних дезінформ. кампаніям. Він підкреслив, що «демократична вразливість регіону сприяє діям росії, яка після анексії Криму у 2014 році та санкцій, введених ЄС та США, розгорнула велику кампанію дезінформації на Західних Балканах, спрямовану на підрив цінностей та уявлень ЄС та США та перешкоджання амбіціям країн шляхи до європейської та трансатлантичної інтеграції».
