Ми раніше писали, що злочинний Сергій Аксьонов має все більше “недомовленого” у його стосунках з Кремлем, де все частіше з неприхованим задоволенням публічно виставляють гауляйтера у непривабливому світлі. Так сталося і зі згаданою нами 4 листопада керченською “бавовною” на судноремонтному заводі, де, ймовірно, був уражений малий ракетний корабель “Аскольд”.
Додамо, що українська влада в особі командувача Повітряних Сил Миколи Олещука та спікера командування Повітряних Сил Юрія Ігната підтвердила 4 листопада і природу атаки, і її успішність. Відразу після інциденту Аксьонов заявив, що “поряд із суднобудівним заводом у Керчі спрацювала система ППО. Частина фрагментів збитих ракет впали на територію одного із сухих доків”.
Місцеві жителі моментально зазначили в соцмережах, що “джерело інформоване на повну” оскільки насправді на сумнозвісному заводі “Залів” є лише один сухий док. Втім “момент істини” для Аксьонова настав трохи пізніше, коли міністерство оборони агресора його фактично спростувало, заявивши, що на заводі “ушкоджено корабель внаслідок ракетної атаки”.
Хоча і фейк військових агресора, про те, що нібито “підприємство було атаковане 15 крилатими ракетами, засобами протиповітряної оборони знищено 13” за кількістю ракет був очевидний керчанам, публічне спростування гауляйтера, який вперше за довгий час дав якусь “версію” з приводу “бавовни” помітили усі.
Втім керчан більше хвилювало інше, оскільки “повітряну тривогу” в місті, та й загалом по Криму, на відміну від Севастополя, окупанти принципово не оголошують і населення дізнається про “цікаві події” після того, як вони трапилися. Констатуючи максимальну чіткість ракетних попадань саме до військових об’єктів окупантів, населення констатує, що в Криму притулку агресор не відкриває і не готує, і навіть не імітує цю діяльність, як це відбувається в Севастополі.
Очевидно, що така політика заперечення реальності в стилі “безпечного Криму” непублічна і прямо спущена на півострів із Кремля. Але надалі не слід виключати і ситуацію провокації, коли окупанти сфабрикують “попадання” по цивільних об’єктах із жертвами або ж допустять його від своєї “максимально точної” ракети ППО.
Далі, окрім очевидних злочинних звинувачень України, може раптово “стати крайнім” той же Аксьонов, який на паперах окупантів “відповідає за цивільну оборону” включаючи і “оголошення повішних тривог”, чим наприклад у Севастополі захоплено займається “колега” “Гобліна”, злочинний Развожаєв. Зазначимо, що цю “вилку” непогано розуміють колаборанти в Сімферополі, судомно винаходячи “механізм дій” у такій ситуації.
