Ми раніше писали про паливну кризу в росії, яка призвела в окупованому Криму до тотального колапсу: ціни на паливо почали зростати і при цьому утворився його системний дефіцит. Агресор вирішив «виходити з глухого кута» шляхом «заборони експорту» з розрахунком, що дизель і бензин «заллють внутрішній ринок» і «обвалять ціни».
Після заборони експорту дефіцит палива зменшився, але його ціна не впала; і як із цього приводу змушений плакатися поплічник Сергія Аксьонова Анатолій Цуркін «заборона експорту моторного палива, не призвела до очікуваних результатів щодо насичення та зниження ціни на ГЗМ. Паливо з’явилося на АЗС, але його цінник залишився на колишньому високому рівні».
На цьому фоні уряд агресора був змушений з 1 жовтня «ухвалити рішення про повернення паливного демпфера», тобто субсидії нафтопереробникам, причому «ставки компенсацій було збільшено».
Цуркін констатує що «іншу схему на жаль знайти в найкоротші терміни не вдалося» і його «розчарування» має просту причину: кошти субсидії йдуть від зборів з продажу росії за кордон сирої нафти і «з’їдають» значну їх частину і крім того за визначенням зникли доходи від експорту того самого переробленого палива. Таким чином, паливна епопея агресора веде в хронічну стадію, що з урахуванням «особливо налагодженої» окупантами «кримської логістики» ще приведе на півострові до неодноразових «крутих віражів».
