У попередній частині розслідування ми зосередились на історії формування російської Федерації Шах та “знаменитій особистості”, колишньому українцю Сергію Карякіну. Тепер наша увага переходить до поточної діяльності цього “гросмейстера”, який активно підтримує інтереси Кремля, та до питання щодо допуску російських та білоруських спортсменів до участі в Олімпійських іграх 2024 року, запланованих у Парижі.
Відомо, що у лютому 2023 року Російська Федерація Шахів офіційно перейшла з Європейського шахового союзу до Азійської шахової федерації. Цьому передували декілька факторів. З початком повномасштабного вторгнення країни-агресора на територію України Міжнародна федерація шахів та Європейський шаховий союз відсторонили від усіх командних змагань, під своєю егідою, збірні росії. Також до агресора були застосовані ряд санкцій, що стосувалися даної ситуації. У зв’язку з цим, росія розпочала процес переходу, змінивши членство з європейського на азіатське.
Це рішення беззаперечно підтримав прихильник путіна, зрадник України Сергій Карякін, злочинно заявивши, що це буцімто “ідеальний шанс”, оскільки “треба розуміти, що зараз індійці, китайці та інші представники Азії об’єктивно сильні і небезпечні суперники. Конкуренція підвищиться”. Таким чином, Карякін не визнає той факт, що вимушений перехід до Азійської шахової федерації не ґрунтується на підвищеній конкуренції серед спортсменів, а є наслідком агресивної політики росії та особистостей, які підтримують цей режим, а Азія є єдиним регіоном, який, за словами зрадника та колишнього українця, “дасть впевненість у завтрашньому дні”. Однак свої шанси “гросмейстер” оцінює об’єктивно низько, зауважуючи: “Виступати під їхнім прапором – це якась нелогічність. Я хочу виступати під російським прапором. Так, і додам, що є неофіційні змагання, але в неофіційні турніри в Європі на найближчі роки, я думаю, шлях для мене закритий. Тому що в Європі, на жаль, негативно ставляться до тих, хто підтримує свою країну. Я маю на увазі – до тих, хто підтримує росію, і навіть незважаючи на те, що я там грав вже десятки років. Я думаю, мене нескоро туди запросять”.
Нагадаємо, Сергій Карякін – уродженець окупованого Сімферополя, до 2009 року виступав під прапором України, проте пізніше він зрадив Батькывщину та змінив паспорт на російський. З 2014 року він активно висловлювався на підтримку війни, зокрема окупації Криму. 21 березня 2023 року Сергія Карякіна відсторонили від участі в турнірах під егідою FIDE на півроку, причиною послужила активна підтримка війни в Україні, що спричинило завдання шкоди репутації шахів.
У квітні 2023 року Карякін нетривіально висловився про генерального директора Міжнародної федерації шахів (FIDE) Еміля Сутовського, фактично назвавши його “заядлим русофобом”: “Його позиція абсолютно очевидна: він заядлий русофоб. Слова Еміля Сутовського є лише маніпуляцією та ніяк не розкривають мою політичну позицію. Він відчуває до мене особисту неприязнь. Це сталося з 2014 року, коли я підтримав історію з Кримом. Ще тоді я почув багато поганих слів та грубощів з його боку. Я, будучи кримчанином, маю повне право на висловлення своєї позиції щодо (окупованого) Криму. А те, що він висловлює зараз, є логічним продовженням цієї історії”.
Відповідь Еміля Сутовського не змусила себе довго чекати, і генеральний директор Міжнародної федерації шахів висловив свою думку про “діяльність” Карякіна: “Сергій вирішив будувати політичну кар’єру. Причому це почалося ще в 2014 році, коли він почав свідомо політизувати своє ставлення до того, що відбувається. Можна і на російській бути русофобом – але це звинувачення на мою адресу дуже дивне. Неприйняття дій уряду будь-якої країни не є свідченням ненависті до самої країни. Карякін же став патріотом, не знаючи ні російської історії, ні культури, ні літератури. Це велике нещастя – коли такі люди починають говорити від імені росії. Звичайно, в мені немає жодної русофобії”.
Свою думку про «гросмейстера» висловив і голова російської шахової федерації (РШФ) Ілья Левітов, коментуючи висловлювання Карякіна, яке має негативні наслідки для його колег і, як результат, не дозволяє їм виступати під прапором своєї країни.
Ілья Левітов заявив: “Я все розумію, у тебе може бути “позиція”, але не треба своїми висловлюваннями підставляти інших шахматистів. А Сергій цим займається регулярно. Діяльність Карякіна поза шахами настільки нікчемна, що говорити про неї нецікаво. Хто він – глава федерації московської області? Якщо він вважає, що це його рівень, – добре. На мій погляд, Сергій саме свідоцтво того, що люди не праві, коли говорять, що шахматисти – розумні люди. Шахматисти вміють гарно грати в шахи, нічого більше”.
Не склалися стосунки у Сергія і його тренера Олександра Мотильова. Яуий після повномасштабного вторгнення росії на територію України, змінив своє спортивне громадянство на румунське. Через різні «політичні погляди» їх шляхи «розійшлися». Олександр засудив агресивну політику росії стосовно України, а Карякін і далі продовжує «слідувати своєму вибору», «слідувати росії». За словами екс-українця: «Він [Олександр Мотильов] ініціював припинення спілкування зі мною. Крім цього, він підписав листа проти «спеціальної військової опереції». Це його позиція, його вибір, рішення». При цьому, Карякін коментує, що перехід Мотильова буде «великою втратою для російських шах».
30 травня Карякін отримав запрошення від Міжнародної федерації шахів (FIDE) взяти участь у Кубку світу в Баку, який відбудеться з 29 липня по 26 серпня. Проте, через свою “принципову позицію”, він “був змушений” відмовитись, пояснивши: “Чи буду я грати? Ні, грати я не буду. Розумію, що рішення складне і ідеального рішення в даній ситуації немає і не може бути. У кожного рішення є свої плюси і мінуси. Проте є певні принципи, якими я не готовий жертвувати. Навіть не дивлячись на те, що Кубок світу – досить щасливий для мене турнір… Але під своїм прапором мене не пустять… Варіант, якби я погодився: виступати під прапором FIDE. Ну, по-перше, до цього вони мене перед цим дискваліфікували. І грати під прапором FIDE як мінімум дивно, а як максимум – приниження. Якщо абстрагуватися, то питання для мене принципове. Під жодним прапором, крім російського, я грати не буду”.
Риторику “заслуженого патріота” Карякін продовжує дотримуватись і далі, нещодавно він взяв участь в пропагандистських відео агресора, закликаючи незаконно і протиправно фінансово підтримувати збройні сили рф, включаючи його поїздку на передову і участь у шахових партіях з окупантами. Журналісти “Insidethegames” звернулися до FIDE, керованої колишнім віце-прем’єр-міністром рф Аркадієм Дворковичем, з проханням прокоментувати відео з Карякіним, проте не отримали офіційної відповіді, що, ймовірно, було очікувано.
У зв’язку з такою обстановкою, Петер Хайне Нільсен з Данії, відомий тренер колишніх чемпіонів світу Вішванатана Ананди з Індії та Магнуса Карлсена з Норвегії, закликав FIDE застосувати санкції проти Карякіна. Це заклик до прийняття відповідальних заходів за його дії, які, можливо, пов’язані з підтримкою агресивної політики рф і збройних сил, що може вплинути на його участь у міжнародних шахових заходах.
Таке звернення до FIDE з боку досвідченого тренера відображає занепокоєння та тривогу в шаховому співтоваристві щодо участі спортсменів у політичних акціях, які можуть суперечити принципам спортивної нейтральності та міжнародним нормам. Питання про можливі санкції може стати серйозною темою для організації, і його вирішення може мати наслідки для Карякіна та динаміку в шаховому світі.
“МОК змінює курс: Як нейтральний статус відкриває шлях на міжнародну арену для росіян та білорусів”
Через рік після повномасштабного вторгнення росії в Україну, Міжнародний олімпійський комітет виявив явне бажання повернути російських та білоруських спортсменів до участі в міжнародних змаганнях. Цікаво зазначити, що раніше МОК рекомендував відсторонити спортсменів з цих країн, але 28 березня 2023 року комітет змінив свою позицію і визнав такий повернення “гарним виходом”. Глава МОК, Томас Бах, повідомив, що організація прийняла нові рекомендації для федерацій, такі як виступ в нейтральному статусі, та ряд інших, що стосуються спортсменів з країн-агресорів. При цьому, питання участі російських та білоруських спортсменів у Олімпійських іграх 2024 року ще не обговорювалося, і це залишалося відкритою темою. Повернення цих спортсменів викликало живий інтерес і обговорення в спортивному співтоваристві.
До слова, Міністр молоді та спорту України, президент Національного олімпійського комітету (НОК) Вадим Гутцайт виступив з аргументованою позицією до МОК, пояснивши, чому таке рішення не варто було приймати: “Рішення та рекомендації МОК щодо недопущення російських та білоруських спортсменів до міжнародних змагань були логічні та абсолютно справедливі. Нажаль, за цей рік нічого не змінилося. Загинули 262 українських спортсмена та тренера, близько 40 тисяч спортсменів були змушені виїхати за кордон серед 7 мільйонів біженців. Значно руйнувалися або пошкоджувалися близько 350 спортивних споруд…”
Вадим Гутцайт додав: “Можу я запитати, чи є ще якась країна у світі, яка тричі поспіль (у 2008, 2014, 2022 роках) порушила олімпійське перемир’я, розпочавши неспровоковану війну? Ніякої, окрім росії та Білорусії. Підтримував хоча б один Національний олімпійський комітет в світі війни, які розпочалися в мирі? Ні одного, окрім російського, білоруського та, можливо, нацистської Німеччини. Чи є в будь-якій нашій олімпійській збірній стільки сержантів, лейтенантів та майорів Збройних Сил, включаючи одну – Єлену Ісінбаєву, яку висунули та обрали членом МОК? Ніде, окрім росії. Справжні російські та білоруські олімпійці, які втікали з країни та виступали проти війни. Вони справжні прихильники Олімпійської хартії. Яка буде їх доля, президенте Бах?”
Багато західних політиків, зокрема міністерка внутрішніх справ ФРН Ненсі Фрезер, висловили критику щодо запропонованого МОК компромісу, називаючи його “ляпасом українським спортсменам”.
Прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький у своєму Твіттері висловився: “Рішення МОК повернути російських спортсменів на змагання викликало скандал та розглядається як зрада істинного духу спорту. Я доручив міністру спорту передати наші категоричні заперечення керівництву МОК. Ми зробимо всі необхідні кроки, щоб зберегти спорт вільним від впливу росії”.
Проте, сам олімпійський комітет росії не оцінив таке рішення та зазначив: “Нейтральний статус – це очевидна дискримінація за національною ознакою, порушення базових прав людини та громадянина… Позбавлення як мінімум 30% представників нашої олімпійської команди можливості виступати у відбіркових та кваліфікаційних змаганнях без будь-яких правових підстав. Такий підхід суперечить Олімпійській Хартії, Статуту ООН, гуманітарним, громадянським, навіть будь-яким загальноприйнятим нормам”.
В кінці червня 2023 року, в рамках 140-ї сесії Міжнародного олімпійського комітету (МОК), його глава Томас Бах виступив та поділився інформацією про складну ситуацію з допуском російських та білоруських спортсменів до участі в Олімпійських іграх 2024 року. Він визначив, що існують певні проблеми та обмеження, які потрібно вирішити перед тим, як буде можливо прийняти остаточне рішення щодо участі цих країн у наступному олімпійському заході: “Російська сторона хоче, щоб ми ігнорували війну, українська сторона хоче, щоб ми ізолювали всіх, у кого є російський і білоруський паспорт. Будь-яка позиція діаметрально протилежна нашій позиції. Наша відповідь прозора. Наші цінності – це наш компас… Рішення не буде легким, але в політиці такого і не може бути. Тільки наївні вірять, що так буває. МОК потрапив в ситуацію між двома ворожими сторонами”.
У в рамках 140-ї сесії Міжнародного олімпійського комітету (МОК) в кінці червня 2023 року глава Томас Бах повідомив, що він та президент Франції, Емманюель Макрон, дійшли згоди про співпрацю щодо допуску російських та білоруських спортсменів до участі у Олімпійських іграх у Парижі: “Дві неділі тому я зустрічався з Макроном, ми домовилися співпрацювати, в тому числі щодо допуску російців та білорусів, але виключно у нейтральному статусі”. Томас Бах пояснив, що зустріч з господином Макроном відбулася в рамках саміту G7, де представники семи країн висловили єдину думку, що російські та білоруські спортсмени не можуть бути представлені на Олімпійських іграх як офіційні представники своїх країн за будь-яких обставин.
При цьому МОК засудив реакцію європейських урядів стосовно допуску російських спортсменів на світову арену: “Сумно бачити, що деякі уряди не бажають поважати більшість в олімпійському руху чи автономію спорту, яку вони вимагають від інших країн і захваляють у безлічі промов та резолюцій ООН та Європейського союзу”.
Позиція глави МОК здається зрозумілою, зважаючи на його “дружбу” з путіним. Ще влітку 2016 року німецький журнал Bild опублікував статтю під назвою “Пудель путіна” про Томаса Баха та спільне фото президента рф та глави МОК. У матеріалі відзначалося, що навіть після підтвердження масового вживання допінгу російськими спортсменами у 2015 році Томас Бах продовжив підтримувати росію та мав позитивний досвід співпраці з путіним. “Дружба” – це одне, але скасування обмежень проти росіян та білорусів може створити враження, що їх військові злочини проти України отримують офіційне легітимування.
Кожен такий крок може призвести до ілюзії, що війна закінчилася, хоча насправді вона триває. Російські та білоруські сили продовжують скоювати вбивства та насильство щодо українців та руйнувати міста. У зв’язку з цим, будь-які уступки щодо рф та РБ слід розглядати з особливою обережністю, оскільки вони можуть підтримувати та легалізувати дії, які порушують міжнародне право та мир у регіоні. росія продовжує активно використовувати спорт, як засіб для просування своєї загарбницької політики, і шахи не є винятком. Російські спортсмени відкрито підтримують війну проти України: беруть участь у пропагандистських заходах, виголошують промови, що виправдовують збройну агресію рф, і навіть отримують військові звання. Як бачимо, для росії спорт має відношення до війни, на що МОК успішно та результативно продовжують “закривати очі”.
Кореспондент АРК, Еліш Фур’є
